Хто винен у СЗЧ і мобілізаційному треші

З приводу дискусії про СЗЧ і демобілізацію.

Я не маю жодного морального права щось говорити зі свого тилового київського дивану щодо оцінок дій тих, хто на фронті. Тому й не збираюся цього робити.

Моральність СЗЧ можуть оцінювати тільки самі воїни, ніхто більше. Ну, хіба ще родини військовослужбовців.

Але от що я точно бачу - так це те, що всі ці проблеми були закладені небажанням і невмінням Зеленського та його людей побудувати справедливу систему мобілізації.

Порив весни-літа 2022 р. був бездарно просраний. А весь 2023 р. Зеленський особисто торпедував будь-які спроби впорядкувати цей процес. Наприклад, 10 місяців (!) не підписував законопроект про зниження мобілізаційного віку до 25 років. Публічно оголошував, що хоч Залужний і вимагає термінового добору людей, він проти.

Ну, Зе до останнього сподівався, що будуть вибори. А там він вважає молодь своєю аудиторією. Тому хай віддуваються 40-річні.

Зе не хоче брати на себе відповідальність за будь-які піарно неоднозначні рішення. У випадку з мобілізацією це призвело до отакої катастрофічної ситуації.

Паралельно йшли піарні звільнення керівників ТЦК, без жодної зміни системи. Що додавало хаосу. А депутати від слуг тягнули гумку понад півроку з прийняттям змін до закону про мобілізацію.

Я вже мовчу про злочинну бездіяльність з елементарним наведенням ладу з реєстрами та обліком військовозобов'язаних протягом 2 (!) років війни

Але.

Головне ІМХО, чого не зробив і не хотів зробити Зе - це створити в суспільстві відчуття справедливості та єдиного підходу до мобілізації. Все решта - то вже наслідки.

Ще раз підкреслю - за мобілізацію як політичний і організаційний процес повну і беззаперечну відповідальність несе Верховний Головнокомандувач. Згідно Конституції і всіх відповідних законів.

Тому повний треш як в питаннях мобілізації, так і демобілізації, тобто, заміни людей - це пряма відповідальність Володимира Зеленського.

Від цього ІМХО варто відштовхуватися у цій дискусії. І тоді дуже багато чого стає зрозумілим.