"Вбивчі" ціни на зброю в Україні vol. 2

Щоб захистити свій будинок від ворога, в Україні треба переплатити близько 100% від ціни в США та Європі. «Обдиралівка» — скажете ви (і це без матюків). «Необхідність високих податків на зброю» — скажуть деякі політики. Та чи дійсно такі захмарні прайси приносять у бюджет щось суттєве? Чи є в цьому хоча б грам здорового глузду, враховуючи третій рік війни, яка ще невідомо коли закінчиться, а коли і закінчиться, нас все одно чекатиме «добросусідство» з росією та Білоруссю? На мою думку, відповідь на обидва питання — категоричне ні.

Моя позиція наступна та незмінна:

1. Від збільшення відсотка населення, що володіє нарізною зброєю, вулиці не перетворяться на Бруклін 80-х років, де за мінімальний конфлікт діставали пушку і вбивали візаві. AR-ку не сховаєш у кишеню джинсів або жіночу сумочку. Ця зброя — виключно для зберігання вдома.

2. Її наявність в хаті за уміння нею користуватись дозволяє зупинити зловмисників, які вдираються без запрошення. Будь то просто грабіжник або ж диверсант-росіянин у прикордонних районах.

3. За умови зменшення цін до притомних, а не таких, що треба продавати нирку, нарізну зброю зможе дозволити собі ширший прошарок населення. В моєму розумінні це такий самий предмет першої необхідності під час нападу росії, як і зарядна станція під час відключень електроенергії.

Будь-який політик мріє залишити за собою певну спадщину. Я хочу, щоб моєю були доступні ціни на гвинтівки в нашій країні.

Найближчим часом ревіталізуємо програму роздачі та отримання стрілецької зброї зі Сполучених Штатів. Як раз мешканцям такого міста у Київській області, яке змогло встояти до заходу ЗСУ виключно через подвиг людей, які мали власну зброю і силу духу нею скористатись.

Далі — відповідний законопроєкт.

Починаємо боротьбу. Легкою вона не буде.