Ціннісна Євроінтеграція України: чому зміна ментальності та імплементація цінностей ЄС важливі?

Україна знаходиться на порозі нового етапу розвитку, коли її мрії про членство в Європейському Союзі врешті-решт можуть стати реальністю. Незворотний шлях України до ЄС розпочався з підписанням Угоди про асоціацію у 2014 році, що сталося завдяки перемозі Революції гідності. Далі курс на повноправне членство в ЄС та НАТО був закріплений у Конституції. Важливим поштовхом до глибинних трансформацій став червень 2022 року. Тоді Україна на тлі повномасштабного вторгнення отримала статус країни-кандидата. А вже через два роки відбулася перша Міжурядова Конференція, що ознаменувала початок фактичних перемовин про вступ до ЄС.

Як показує досвід інших країн, цей процес може тривати від кількох років до десятиліть. Все залежить від того, як швидко будуть проведені необхідні реформи. Польщі та країнам Балтії знадобилося близько 10 років для повноправного членства в ЄС, натомість Північна Македонія та Боснія і Герцеговина ведуть перемовини вже понад 20 років. Ці приклади чітко показують, що тривалість переговорів для України залежатиме від ефективності проведених реформ, а також готовності самого суспільства інтегруватися до європейської спільноти не лише на законодавчому, а й на ціннісному рівні.

Важливо усвідомити, що Європейський Союз — це не просто економічне об'єднання, яке забезпечує вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та людей. Насамперед, ЄС ґрунтується на спільних цінностях, таких як людська гідність, свобода, демократія, рівність, верховенство права та повага до прав людини, включаючи права національних меншин. Ці цінності є фундаментом, який об’єднує країни-члени та визначає саму сутність Європейського Союзу. Вони передбачені в статті 2 Договору про Європейський Союз та гарантуються Хартією ЄС про основоположні права. Відтак, для того, щоб стати повноправним членом ЄС, Україна повинна не лише задекларувати відданість цінностям, але й імплементувати їх у подальшому.

Серед цього переліку особливе значення має верховенство права, яке є основою для захисту всіх інших цінностей. Воно забезпечує рівне та послідовне застосування законодавства ЄС у всіх державах-членах, створюючи стабільне і передбачуване середовище для громадян та бізнесу.

ЄС у своєму розпорядженні має низку інструментів для забезпечення дотримання та запобігання потенційним загрозам верховенству права в усіх державах-членах. Зокрема, починаючи з 2020 року Європейська комісія щорічно публікує звіти щодо стану верховенства права в країнах-членах ЄС, де аналізуються як досягнення, так і виклики в цій сфері. Ці звіти є не лише важливим механізмом оцінки дотримання правових стандартів, але й допомагають країнам, що прагнуть вступити до ЄС, зокрема Україні, адаптувати своє законодавство та практики до вимог Європейського Союзу. Саме тому верховенство права є одним із ключових аспектів у процесі переговорів про вступ, і його дотримання є необхідною умовою для членства.

Переговорні розділи 23 "Правосуддя та фундаментальні права" та 24 "Правосуддя, свобода, безпека", які безпосередньо стосуються верховенства права, належать до Кластеру 1 "Основи процесу вступу до ЄС". Його відкривають першим і закривають останнім. Це означає, що переговори про вступ не будуть успішними, якщо не буде досягнуто всіх критеріїв за цим переговорним кластером. У середині вересня цього року у Брюсселі вже відбулися перші двосторонні зустрічі Україна-ЄС за переговорним розділом 23. Нині йде повним ходом підготовка до майбутніх зустрічей за переговорним розділом 24. За їхніми результатами буде підготовлено Дорожню карту реформ з верховенства права.

Отже, євроінтеграція – це значно більше, ніж технічний процес гармонізації національного законодавства до acquis ЄС. Безумовно, українці вже сьогодні доводять свою відданість європейським принципам у протистоянні агресору. Утім, процес євроінтеграції виходить за межі героїчної боротьби на фронті - він також вимагає трансформації нашого суспільства, глибоких змін у свідомості кожного українця. Передусім йдеться про відмову від старих звичок, зокрема, корупційних практик, і готовність до життя за новими, прозорими правилами, які передбачають дотримання правових норм та стандартів, а не пошуки шляхів для їх обходу.

Так, зміна менталітету - це складний і тривалий процес. Важливу роль у ньому мають відігравати освіта та медіа. Зокрема, освітні програми повинні включати компоненти, які сприятимуть розумінню і прийняттю європейських цінностей. Своєю чергою, відповідальна журналістика закладає основи для формування критичного мислення та активної громадянської позиції, яка також відіграє одну з ключових ролей у процесі євроінтеграції. Європейський досвід демонструє, що саме громадянське суспільство є рушійною силою реформ. Так, участь громадян у контролі за діяльністю державних органів, їхнє залучення до процесів прийняття рішень, а також об'єднання зусиль для досягнення спільних цілей – це ті фактори, що можуть докорінно змінити ситуацію в Україні, зокрема, забезпечити прозорість влади, її підзвітність, підвищити рівень довіри до державних інституцій та зробити процес якісних перетворень незворотнім.

Варто підкреслити, що Україна робить героїчні зусилля, продовжуючи рухатися шляхом євроінтеграції і, водночас, протидіючи збройній агресії РФ. У цих умовах, імплементація цінностей Європейського Союзу є не лише вимогою вступу України до ЄС, а й вікном можливостей для її громадян на шляху до побудови справедливого, демократичного та процвітаючого суспільства, де кожен почувається у безпеці та впевнений у майбутньому. Лише за умови прийняття цих цінностей кожним Україна зможе стати повноправним членом європейської спільноти.