Метаморфози українського гемблінгу: як критики стають прихильниками

Останній рік для легального вітчизняного ринку азартних ігор вже став унікальним: багато його критиків з можновладного середовища перетворилися якщо не на прихильників, то на вельми лояльних осіб після оприлюднення офіційної статистики що обсягів сплачених податків та ліцензійних платежів компаніями,  які працюють за основним КВЕД 92.00 Організування азартних ігор.

І дійсно, тут начебто немає нічного дивного, оскільки галузь, яку зазвичай обвинувачували в постійному «ухилянстві» від сплати податків принесла до державного бюджету Україні більше 10 млрд грн минулого року і є всі підстави вважати, що в поточному році цей результат буде перевершено. Тож приємно, що хоч нарешті, але народні депутати та частина політичного бомонду помітили, що гемблінг сумлінно виконує свої фіскальні зобов’язання навіть в такі складні часи як зараз. Окрім того, багато депутатів нарешті почали визнавати, що податкові надходження від легального гемблінгу можуть використовуватися для фінансування соціальних програм, освіти та охорони здоров'я.

Проте баланс між регулюванням азартних ігор та їхнім впливом на суспільство залишається складним питанням. І можна лише сподіватися, що рівень безпідставної критики поступово зменшуватиметься й надалі, пропорційно тому, як будуть зростати податкові надходження від учасників легального ринку азартних ігор до бюджетів всіх рівнів.

Проте повертаючись до організаторів грального бізнесу та статистики, знайдемо ще дещо цікаве. Якщо уважно подивитися пояснення до цього КВЕД, оприлюднені на сайті Держстату, то виявиться багато дивних речей як для експертів ринку так і для пересічних громадян. Зокрема, як наголошують в офіційному описі КВЕД 92.00, цей клас включає карткові ігри та діяльність казино, таку як:

(1)    продаж лотерейних квитків;

(2)    роботу ігрових автоматів;

(3)    роботу віртуальних сайтів з віртуальними азартними іграми;

(4)    букмекерство та ставки;

(5)    парі;

(6)    роботу казино, у т.ч. казино на воді тощо.

Як можна побачити, чинний КВЕД позначає всі карткові ігри як азартні, що суттєво ускладнює проведення різного роду спортивних змагань і сприяє лише пошукам «альтернативних шляхів» та зниженню зацікавленості у розвитку цього напрямку ігор в Україні. Але ще цікавіше те, що КВЕД чітко позначає продаж лотерейних квитків як діяльність з організування азартних ігор. Проте ще й досі в Україні оператори лотерей живуть за своїм власним окремим Законом України «Про державні лотереї в Україні». І не лише живуть, а ще й сплачують за ліцензії та оподатковуються за окремими, притаманними лише лотереям правилами та ставками, які зовсім не схожі на норми та правила для всіх інших учасників легального ринку азартних ігор.

Сама по собі ситуація із дисбалансом в регулюванні та оподаткуванні у вітчизняній гемблінговій сфері не зникне. І годі сподіватися на те, що бенефіціари лотерейного бізнесу самостійно виступлять ініціаторами уніфікації умов діяльності та створення єдиних правил гри на ринку. Проте надія на впорядкування є. І ґрунтується вона на позитивних прикладах роботи правоохоронців, зокрема Бюро економічної безпеки (БЕБ), детективи якого наприкінці серпня поточного року ініціювали, спираючись на  матеріали власних попередніх розслідувань, перед Держспецзв’язку та Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій блокування доступу до двох сайтів операторів лотерей. Основні претензії до операторів – використання сайтів для організації нелегального грального бізнесу на основі імітації діяльності казино та букмекерів.

Тож справи БЕБ щодо оборудок лотерей дійсно можуть стати тим трігером, який надасть поштовх процесу усвідомлювання важливісті прозорості та етичності у своїй діяльності для лобістів та берефіціарів лотерей. Це, у свою чергу, може виявитися позитивним сигналом для розвитку грального бізнесу в Україні в цілому. Насамперед тому, що лобісти можуть почати працювати над більш чітким і справедливим регулюванням, що дозволить створити здорове конкурентне середовище. А зростання прозорісті і впорядкованості ринку допоможуть залучити інвестиції в галузь, що, в свою чергу, може сприяти її економічному розвитку.

Проте важливо стежити за розвитком ситуації та оцінювати, чи дійсно ці зміни призводять до покращення умов для всіх учасників ринку. Ефективна співпраця між державними органами, бізнесом і суспільством є ключовою для забезпечення стабільного та етичного розвитку грального бізнесу.