Позивний Стен: Мова- запорука існування кожного народу
Днями нашому побратиму, відданому сину України Сергію Шевченку з позивним "Стен" мало виповнитись 33 роки. Стен загинув виконуючи бойове завдання у складі Asgard. Це невимовна, болюча втрата для нашої команди і держави, адже Сергій був не лише чуйною людиною та ефективним воїном, а й справжнім, щирим патріотом. В пам’ять про бойового товариша ділимось з вами його думками про мову та боротьбу. Просимо вдумливо прочитати кожне слово. Саме за ці ідеї наш побратим віддав найцінніше, що мав — власне життя.
"Мова- запорука існування кожного народу. Захищаючи свою мову та захищаючи свою націю, її гідність. Майбутнє __ від боротьби. Захищаючи свою мову ти маєш нагоду стати вірним патріотом своєї Батьківщини. Володіння рідною мовою - це не заслуга, чи якась нагорода, а патріотичні вияви. Розмовляй скрізь своєю мовою з усіма, хто її розуміє. Не використовуй її заради ____ похвали. Стався до своєї мови, як до Матері. Щоб сімʼя не пропала, її повинен живити культ рідної мови. Не зупиняйся у вивченні рідної мови, допоможи тому, хто хоче навчитися мови. Якщо ми вчимо європейські мови 6 років, то свою мову ми повинні вчити вічно. У твоїй хаті повинні бути українські книги, не забувай про дитячі видання, телевізор, радіо та повинні звучати українською мовою. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставились до твоєї. Дуже часто трапляються шлюби між людьми різних національностей і тоді постає проблема, яку з мов використовувати. Можна використовувати обидві мови, але в жодному випадку не потрібно їх змішувати. Кожна мова повинна бути окрема, індивідуальна. Потрібно вивчати мови інших національностей. Ми вивчаємо інші мови, щоб краще розуміти культуру, звичаї. щоб бути обізнаним, розвивати свій інтелект. Найпершим вчителем рідної мови являються батьки. Вони з самого твого дитинства плекають рідну мову. Ми повинні добиватися, щоб наша мова посіла провідне місце у світі. На наші плечі випало завдання відроджувати українську мову, державність нації. Не потрібно перекладати цей тягар на наших нащадків - тоді може бути пізно. Ми повинні це робити в імʼя майбутнього нашої держави."
Честь знати тебе, брате, та служити пліч-о-пліч. Ми продовжуємо спільну боротьбу в пам’ять про тебе і не спинимось. Стен назавжди в строю та в наших серцях!
Це очевидно - запорука. Але якого існування? Якої якості? Німці мають свою мову - але порівняйте німців сьогодні і німців в середині минулого сторіччя. Навіть зараз у Німеччині відчувається суттєва різниця між східними і західними німцями. Або порівняйте північних і південних корейців - а мова одна. Чи придивіться до жителів Тайваню та до материкових китайців - а мова теж одна. І таких прикладів купа. Візьміть хоч молдаван і румунів. А в арабському світі що коїться - шиїти, суніти, інші угрупування вбивають один одного - а мова одна.
Який висновок - для того, щоб нація, народ жив цивілізовано - однієї мови не достатньо. Треба ще багато чого... Україна, можливо, перетвориться з дво-мовної на моно-мовну державу. Але чи стане Україна цивілізованою державою, без корупції, з правами людини тощо - ... ?