Країна мрій

Останніми днями кілька читачів попросили мене про щось на кшталт «пом'якшення» моєї критики українського політичного керівництва, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу ЗСУ, зокрема.

Думав про це, багато думав. І мій висновок досить простий: вибачте, я не можу.

Не те що я там якийсь дуже суворий або хочу тут всіх вас розчарувати, або маю бути інакомислячим, або краще знаю, тощо. Я просто не можу.

Я зрозумів - і дуже рано - що єдиний шлях уперед лежить через нескінченний процес критичних оглядів. Так само я аналізую і війну. Я навчився віддавати перевагу реалізму перед будь-якою науковою фантастикою, видаванням бажаного за дійсне чи моделюванням реальності. Я просто не міг інакше, навіть тоді, коли працював з десятками різних щоденних газет або спеціалізованих журналів. Зрештою, це призвело до того, що понад десять років тому я звільнився з усіх цих видань. І я завжди можу сказати, що моя совість чиста і я не піддаюся зовнішнім впливам: я намагаюся об'єктивно оцінювати наміри та можливості, зберігаючи необхідну дозу об'єктивності та реалізму...

https://www.cemaat.media/ua/article/krayina-mriy Продовження статті за цим посиланням

Том Купер