Справа про виведення з Платинум банку 1,5 мільярда знову у суді. Як обійти рішення Верховного Суду - план Б

Справа Платинум Банку, яку донедавна вважали переломною у питанні відповідальності керівників банків за доведення до банкрутства, знову у суді.

28 жовтня о 12:00 Верховний Суд розглядає касаційну скаргу Григорія Гуртового, колишнього власника істотної участі збанкрутілого ПАТ "ПЛАТИНУМ БАНК". Він оскаржує попередні рішення судів, якими з нього та ще 9 топів Платинуму присудили стягнути збитки на понад 1,4 млрд грн.

У березні 2024 року, після майже чотирьох років мандрів позову по усіх судових інстанціях, Верховний Суд, здавалось, поставив крапку у питанні, хто винен у збитках Платинуму. Тоді цю справу називали мало не історичною - і через розмір суми, і через гучні імена у списку відповідачів. Нагадаємо, серед них, окрім колишнього власника банку Гуртового, значиться Катерина Рожкова, перша заступниця при кількох головах НБУ, яка свого часу обіймала посаду в. о. голови правління Платинум Банку, та інші топи.

Мета нової касаційної скарги очевидна - знести рішення Верховного Суду на суто формальних підставах, щоб уникнути відповідальності за доведення банку до банкрутства.

Як виводились гроші з Платинуму

Як йдеться у судових матеріалах, з грудня 2013 по лютий 2014 року банк уклав низку кредитних договорів з шістьма не чужими йому юрособами: в один день (23.12.2013) - з ТОВ "Стратагема-Інвест", ПП Логістик Транс", ФК "Реал Інвест", ТОВ "Тітан Південь" про відкриття кредитних ліній на 12 млн доларів США кожна; всього через 4 дні (27.12.2013) - ще один, з ТОВ "Тітан Південь" на 3 млн доларів США. За пару місяців, 5 лютого 2014 було укладено ще два кредитні договори з ТОВ "Кодос Інвест" та ТОВ "Ошер" про відкриття кредитних ліній на 15 млн дол. США кожна.

Очевидно, що ці гроші видавались не для того, щоб їх повернули: у наступні роки менеджмент банку неодноразово майже синхронно змінював умови цих кредитних договорів на сміховинних умовах - кредити частково були переведені у гривню, була зменшена ставка з 10% до 2% у гривні та до 1% у валюті. Постійно відтерміновувалися строки сплати таким чином, що банк майже не отримував платежів від позичальників.

Зрештою банк відніс ці кредити на 1,47 млрд грн собі у збитки. Тобто, ці гроші практично були відібрані у людей та бізнесу, які довірили свої гроші банку. За різними даними, кредитори банку досі не дочекались понад 5 млрд грн.

На початку 2017 року Нацбанк визнав Платинум Банк неплатоспроможним, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав його ліквідацію та згодом подав позов (справа №910/12955/20) до топів та власника банку з наміром стягнути з них цю суму та спрямувати на розрахунки з кредиторами – фізичними та юридичними особами-клієнтами банку.

Справа пройшла усі інстанції, і 18 березня 2024 року Верховний Суд ухвалив остаточне рішення, яким зобов’язав колишніх топменеджерів Платинум Банку компенсувати державі півтора мільярди грн .

В теорії рішення Верховного Суду не підлягають оскарженню. На практиці виходить - підлягають. Гуртовий подав, а суд прийняв скаргу на рішення, за яким він з колегами має повернути банку 1,4 млрд.

Оскарження рішення, що не підлягає оскарженню

28 жовтня Верховний Суд має розглянути скаргу екс-власника Платинум Банку.

Гуртовий намагається добитися скасування рішення суду на тій підставі, що з самого моменту пред’явлення фондом гарантування позову він як сторона судового процесу нібито не був належним чином поінформований судом про дату та час розгляду справи. Іншими словами, не знав про суди з серпня 2020 року аж до ухвалення рішення ВС у березні 2024, оскільки не перебував на території України протягом всього розгляду справи.

Це навіть звучить, м’яко кажучи, неправдоподібно, бо, по-перше, з самого подання позову 2020 р. про справу постійно писали ЗМІ. По-друге, у позові разом з Гуртовим фігурує мало не увесь його менеджмент Платинуму, який знав про судову справу, і дивним чином не розмовляв про неї з Гуртовим майже 4 роки. По-третє, у цій справі Гуртового представляє те саме адвокатське об’єднання, яке представляло інтереси інших відповідачів–топів банку протягом всього розгляду справи № 910/12955/20.

Ці факти вкупі складаються у логічний висновок: скарга бенефіціара Платинум Банку має на меті хакнути судову систему, скасувавши рішення Верховного Суду зі сміховинних суто формальних підстав.

Та й самЕ твердження про те, що екс-власник Платинум Банку за ці роки не бував в Україні, видається доволі сумнівним. Хоча б тому, що за відкритими даними він тут має діючий бізнес. Заходимо в Open Data і бачимо, що Григорій Гуртовий є співзасновником української компанії ТОВ "ФРЕГАТ ІСП" з часткою в статутному капіталі близько 40% . З 2022 по 2024 роки у цій компанії, наприклад, змінювалось керівництво, для чого в обов’язковому порядку мають скликатись збори учасників. А це означає одне з двох: або збори були проведені без участі співвласника Гуртового і їхні рішення недійсні (а значить, до діяльності ТОВ "ФРЕГАТ ІСП" варто придивитись контролюючим органам), або пан Гуртовий не все розповідає суду, і він в’їжджав в Україну, як мінімум для того, щоб узяти участь у зборах.

Крім того, п. Гуртовий, будучи іноземним громадянином (Ізраїлю та рф), має статус ФОП в Україні, з реєстрацією за адресою у Києві на вул. Хрещатик, що, за логікою, вимагає хоча б періодичного перебування в Україні. І саме на цю адресу надсилались судові матеріали.

Так чи інакше, факти його в’їзду на територію України у конкретний проміжок часу дуже легко перевірити простим запитом до Держприкордонслужби. Бажано – за всіма його паспортами. Хочеться вірити, що під час розгляду справи так і буде зроблено.

Цікаво побачити, чи допустить Верховний Суд, щоб "хакнули" його ж рішення. Чи буде кинутий рятівний круг для топ-менеджерів та власника Платинум банку, чи все ж таки історичне рішення ВС про відповідальність керівництва банку за його збитки залишиться в силі і зможе стати прецедентом для України.