Нове життя України після 5 листопада

Незалежно від того, хто переможе на завтрашніх президентських виборах у США, він/вона продовжить підготовку до схватки із своїм головним противником  - Китаєм. Яку Штати сподіваються виграти в тому числі й за допомогою України.

Глобальне протистояння між двома мега-блоками - з одного боку колективний Захід на чолі з США, з другого – «вісь руйнування правил світового порядку» (Китай – Росія – Іран – Північна Корея) на чолі з Китаєм – це надовго. У цій війні Сполучені Штати вибудовують свої стратегії, виходячи із того, що 1) саме Китай є їхнім головним противником і 2) зіштовхнення з ним є неминучим.

Цю лінію підтримують як демократи, так і республіканці. По-іншому й бути не може – у Стратегії національної безпеки США (National Security Strategy of The United States of America, яка була представлена у жовтні 2022-го, Китай визначен як єдина держава, що має потенціал до змін міжнародного порядку. Росія там визначена як безпосередня загроза для вільної та відкритої міжнародної системи.

Також у цьому стратегічному документі запропоновано алгоритми протидії обом цим потугам – випередити Китай і стримати Росію.

У чіткій відповідності до цієї Стратегії національної безпеки саме стримати Росію й намагаються Сполучені Штати в Україні. Оскільки їхня довгострокова мета – зберегти Росію як велику (по території) державу й спробувати у майбутньому перетягти її на свій бік у процесі підготовки для майбутнього зіштовхнення з Китаєм. Як би це зараз не здавалось нездійсненим. Про це казав як лідер демократів Джо Байден, так і №1 Руспубліканської партії Дональд Трамп.

Звичайно, є нюанси у втілення цієї лінії кожним із двох переможців завтрашніх президентських виборів. Так само як Камала Гарріс та Дональд Трамп по-різному бачать темпи і зміст роботи по закінченню гарячої фази війни в Україні після їхніх виборів 5 листопада. Але обидва в будь-якому випадку будуть працювати саме в цьому напрямку, а не в напрямку продовжувати роками «підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно». 

У такий ситуації ключове для України – щоб у цій складній комбінації були забезпечені наші національні інтереси. Хто б не переміг завтра. І виходити із того, що новий президент буде так саме як і нинішній розглядати війну в Україні як один із елементів – хоча і дуже важливих - глобального протистояння колективного Заходу із «віссю руйнування». 

Тому не залежно від прізвища того, хто займе після Байдена Білий дім у січні наступного року, Україні треба вже зараз вибудовувати стосунки із Вашингтоном, виходячи із двох ключових завдань Сполучених Штатів на середньострокову перспективу: випередити Китай, стримати Росію. 

Причому оскільки саме протистояння з Китаєм – головний пріоритет для уваги США у найближчі роки, треба чітко розуміти, чим саме Україна може бути найбільш корисна тут для свого головного партнера. 

Так, наша «спеціалізація» - Росія, а не Китай. Так, можливості діяти активно у цьому напрямку зараз сильно обмежені із-за війни. Але все-рівно треба вже готуватися на рівні стратегій та планів, щоб зрозуміти, яке буде місце та оптимальний функціонал нашої країни у таборі колективного Заходу під проводом Сполучених Штатів у глобальному протистоянні з Китаєм і його союзниками. 

А для перемоги у цьому протистоянні США 100% покличуть під свої прапори всіх без виключення союзників та партнерів. В тому числі й Україну, якій вони надали і продовжують надавати величезну допомогу для того, щоб наша країна встояла після російського нападу-2022. 

Перші правильні кроки в реалізації саме таких підходів офіційним Києвом вже зроблені. Коли в Плані перемоги Зеленського західним партнерам запропонували спільно видобувати важливі корисні копалини в Україні. 

…Вибори в США пройдуть завтра, потім ще деякий час післявиборчі процеси будуть відволікати увагу американського істеблішменту. Але після цього підготовка до вирішальної схватки з Китаєм знову опиниться в центрі уваги США. І саме в контексті допомоги у вирішення цього завдання американці оцінюватимуть всіх союзників. Тому нашій країні важливо підійти до цього моменту готовою. Із чіткими пропозиціями, як саме Україна зможе допомогти, внести свій унікальний і важливий внесок у вирішення головного завдання США.