Куди оцінка Єврокомісії спрямовує реформу української митниці?

Митна сфера та оборонна політика – саме у цих напрямах Єврокомісія відзначила найвищий прогрес України у виконанні євроінтеграційних зобов’язань. Завдяки цьому Україна загалом отримала високу оцінку з-поміж інших кандидатів на вступ до ЄС.

У своєму Висновку Ukraine Report 2024 - European Commission щодо заявки України на членство в Європейському Союзі Єврокомісія констатує, що Україна має хороший рівень підготовки щодо Митного союзу і досягла значного прогресу в цьому напрямку.

Якщо згадати, що Європейський Союз задумувався першочергово саме як Митний союз між державами, стає зрозумілим, чому митна сфера є предметом особливої уваги та прискіпливої оцінки при прагненні країни долучитися до ЄС. Усі держави-члени Союзу дотримуються однакових митних правил і процедур. Це вимагає узгодження законодавства, а також належного правозастосування та сумісництва електронного митного середовища.

Цьогоріч українська митниця вкотре підтвердила своє прагнення бути у Митному співтоваристві і свою спроможність дотримуватись кращих практик у митній сфері. Так, Україна показала найвищий рівень прогресу за розділом "Митний союз" порівняно з іншим країнами - кандидатами на вступ до ЄС.

Які саме досягнення впевнено наближають Україну до Євросоюзу і у чому держава має підтримати зусилля митниці?

Гармонізація митного законодавства

Одним із вирішальних чинників для позитивної оцінки у митній сфері став прогрес у адаптації Митного кодексу України з Митним кодексом ЄС. Це справедливий висновок з огляду на те, що Україна запровадила фундаментальні зміни до вітчизняного Митного кодексу і активно працює над новим Митним кодексом, повністю базованим на нормах ЄС.

Зокрема, Закон України №3926-ІХ наближає нашу країну до повного застосування митного законодавства ЄС і дозволяє бізнесу адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити "мʼякий" перехід від чинного до нового Митного кодексу України.

Цифровізація

Також Єврокомісія позитивно оцінила розробку митницею ІТ-систем, необхідних для вступу до ЄС. Затверджений у лютому 2024 року Стратегічний план цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки передбачає чіткі заходи щодо впровадження ІТ рішень для подальшої цифровізації митної сфери в Україні і майбутньої їх інтеграції із системами ЄС.

Відтак, на крок ближчими до Євросоюзу нас зробили розроблені митною службою у 2024 році нові національні ІТ-системи, такі як Система по роботі з рішеннями митних органів і Централізована система митного оформлення, а також робота над розробкою нової автоматизованої системи управління ризиками на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C).

На майбутнє Україні рекомендують виділити достатні людські та фінансові ресурси для забезпечення подальшої реалізації Стратегічного плану.

Спрощення для бізнесу

Також позитивно Єврокомісія відзначила розширення використання Україною процедури спільного транзиту, зокрема, перехід у квітні 2024 року на застосування NCTS Фаза 5 у числі перших серед інших країн - учасниць Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Зараз українська митниця надає допомогу колегам із інших країн у проведенні тестів на відповідність для запровадження ними оновленої версії.

Схвально Єврокомісія оцінила і суттєве зростання кількості авторизованих економічних операторів - авторизації АЕО надано вже 65 українським підприємствам. Водночас, як фактор, що поки обмежує можливості у переговорах з ЄС щодо взаємного визнання АЕО, було названо те, що лише дві з цих компаній отримали сертифікат безпеки (AEO-Б). Тож робота в цьому напрямку продовжується. До речі, станом на зараз маємо вже 3 таких підприємства.

Боротьба з контрабандою товарів і корупцією та роль у цьому міжнародної співпраці

Окремим пунктом виконання євроінтеграційних зобов’язань Єврокомісія відзначила запровадження Україною кримінальної відповідальності за контрабанду товарів у великих розмірах. У той же час наголосила на необхідності наділення саме митного органу достатніми повноваженнями для безпосередньої участі у зборі оперативної інформації та досудовому розслідуванні у справах про товарну контрабанду.

Таку позицію розділяють й інші партнери України - Міжнародний валютний фонд, Всесвітня митна організація і представники оціночних місій Митно-прикордонної служби США.

Також Європейське співтовариство підтвердило, що зусилля української митниці призвели до покращень у боротьбі з корупцією на кордоні. А запроваджений автоматизований обмін митною інформацією на українсько-молдовському кордоні підвищив прозорість транскордонних переміщень. Серед інших заходів взаємодії з сусідніми країнами Єврокомісія відзначила також проведення переговорів між Україною і Польщею та досягнення двосторонньої угоди про спільний контроль у пунктах пропуску.

На ці аспекти не даремно звернули увагу при наданні оцінки, адже механізм обміну попередньою митною інформацією є дієвим антикорупційним заходом - отримання інформації в режимі реального часу від країни експортера фактично нівелює будь-які маніпуляції безпосередньо в пункті пропуску при ввезенні товарів в Україну. Разом із тим це значною мірою впливає на надходження до державного бюджету та знижує навантаження на інститут взаємної адміністративної допомоги в митній справі.

Пріоритети на наступний рік

Таким чином, українська митниця рухається у вірному напрямку і пріоритетами на період до наступної оцінки залишається робота над подальшою реалізацією вже початих ініціатив:

- законодавчий напрямок: впровадження останніх поправок до Митного кодексу та завершення розробки та прийняття нового Митного кодексу, узгодженого з Митним кодексом ЄС;

- подальша реалізація Стратегічного плану цифровізації митної служби та розширення поточної фази 5 NCTS до фази 6 NCTS;

- покращення інституційної спроможності митної служби шляхом наділення митниці повноваженнями на здійснення оперативно-розшукової діяльності і слідства, а також впровадження компетентнісного підходу до управління персоналом в основні кадрові процеси (відбір, оцінка ефективності, підвищення кваліфікації та навчання).