Про план стійкості

Перше – добре, що він у нас є. Хотілося би бачити такі кроки не під дати чи памʼятні події, а з огляду на поточні виклики. Саме це буде дорослою комунікацією з суспільством, на чому я завжди наполягаю. Українці заслуговують щирої розмови, заспокоювання працюють на зниження довіри до влади. Що дуже шкідливо. Прям шкідництво.

Погоджуюся з важливістю десяти пунктів та розставленими акцентами. Але точно постає питання ресурсів. Ми зараз шукаємо допомоги в демократичному світі, але не завжди розумно використовуємо власні можливості. Безкоштовні (читайте за кошти платників податків) сніданки в школах, роздача тисячі гривень всім українцям… Не впевнений, що це правильні і прораховані кроки.

Добре, що Президент вдруге за останній час виступив у парламенті. Уже давно була необхідність прямого діалогу з суспільством та Верховна Рада України. Володимир Зеленський прийшов на інтервʼю до Українське радіо а не лише на комфортний телемарафон, зустрівся з представниками громадськості (подяка Hanna Hopko та Валерій Пекар за підняття питань Деколонізація РФ). Ми стали частіше бачити його в парламенті. Хочу вірити, що команда Президента відчула необхідність прямої та чесної комунікації з суспільством. Або ж можливо, що це лише реакція на поточні запити – це гірше, але все одно краще, ніж було раніше.

Сам виступ можна оцінити як дійсно серйозний план або політичний хід. І мені здається, що це поєднання першого з другим, бо кожен політик оцінює можливі дивіденди від того чи іншого кроку.

Однак ціна популізму сьогодні дуже високо. Як приклад, заява про можливість демобілізації, яка така і не стала реальністю. І це відчутно вдарило по довірі до влади. Сподіваюся, що наш план стійкості буде реально втілюватися. Якщо ж ні – знову таки, ціна буде високою. Очікування суспільства обернуться розчаруванням, а відтак подальшим падінням довіри до влади.

З однозначно хорошого: спочатку кінець війни і тільки тоді будь-які вибори. Слово президента.