Цигарки дорогі? - а будуть ще дорожче! І справа не в акцизах...

Верховна Рада 19 листопада ухвалила законопроект №12000 «Державний бюджет України на 2025 рік» і, здавалось би, остаточно поставила крапку на бюджетному процесі в поточному році. Проте це зовсім не так…  

Насамперед тому, що досі не визначеними залишається питання введення оподаткування «заднім числом», законодавче підґрунтя для якого нардепи організували ще до ухвалення бюджету на наступний рік. І поки бізнес стогне через ці «інновації» парламентарів, виявляється, що «всі рівні, але є рівніші». І інтереси цих «рівніших» навіть окремими законопроектами захистити намагаються.  

Ще влітку Верховна Рада прийняла за основу урядовий (!) проект закону №11090 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби». Однак за традицією туди тишком-нишком включили одну цікаву правку: про зміну формули встановлення розміру максимальних роздрібних цін (МРЦ) на тютюнові вироби. Виробників сигарет при продажі на роздріб хочуть законодавчо змусити залишати їм мінімум 15% маржі. Цікава арифметика, враховуючи, що 75-80% цієї ж ціни вже складають непрямі податки (акцизний податок і ПДВ). Тобто хтось явно потурбувався про роздрібних торговців сигаретами.  

Ця історія геть не нова. Ще у далекому 2019 році депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов також пропонував маржу, і для того, аби приховати цей фінт, вписав відповідну правку до проекту закону, який взагалі не стосувався тютюнової галузі і торгівлі: 7% для оптових торговців і 13% для роздрібних. Той проект навіть було ухвалено парламентом, але врятувало ситуацію те, що Президент наклав на закон вето. Тоді цей взірець суто лобістської діяльності отримав назву «правка Холодова». Журналістські розслідування спільного проекту «Радіо Свобода» та телеканалу «UA:Перший» того часу доводили, що пан Холодов був щільно пов’язаний із тютюновим бізнесом. Ще в січні 2023 року, наскільки відомо, він втік за кордон і начебто позбавлений можливості вести активну політичну лобістську роботу... але якимось дивним чином реінкарнація його правок з’явилась в урядовому законопроекті!  

Да, «тютюнові правки» за ці два роки ще один раз з’являлись у сесійній залі, але друга спроба була дещо помірнішою пропонувалось не 15% маржі, а лише 10%. Проте підтримки не знайшлось.   Тепер ми є свідками третьої спроби, коли законопроект №11090 вийде на друге читання. Є підстави вважати, що і цього разу у лобістів маржі нічого не вийде, проте законопроект вже не депутатський, а урядовий, то ж шанси на його ухвалення із мінімальними змінами є.  

Якщо так і станеться, то ось що на нас чекає:  

По-перше, введення маржі протирічить європейському законодавству, яке Україна імплементувала у своє законодавство. Згідно з європейськими нормами, максимальну роздрібну ціну продажу встановлює виключно виробник тютюнових виробів.  

По-друге, ця маржа потече від кишень простих споживачів до….ні, навіть не бюджету, а до кишень рітейлерів, тобто і без того дорогі сигарети стануть ще дорожче, а великі і відомі продуктові мережі зароблять ще більше.

По-третє, не новина, що подорожчання сигарет автоматично веде до зростання тіньового ринку тютюну, який тільки почав скорочуватися після того, як минулого року перевалив за 25%. Поки уряд та ОП шукають, де знайти гроші, підвищуючи податки, одночасно створюється нова діра, адже минулого року держава недоотримала близько 24 млрд. грн. податків від нелегального ринку сигарет, а не отримає ще більше.

Є ще й інші проблеми, які породжує таке ноу-хау: фактично в країні запроваджується вибіркове державне регулювання цін. Це не тільки протирічить цілій низці законів, а й нагадує повернення до радянського варіанту планової економіки.

Крім того, цей випадок створює прецедент, бо завтра свою гарантовану збільшену маржу захоче отримати ще хтось, наприклад, фармацевтична галузь, і за це знов заплатимо ми з вами. На фоні загального підвищення податків і військового збору виглядає просто як знущання і повний ігнор європейського і українського законодавства.

Да, на тлі цьогорічного звіту Єврокомісії щодо виконання Україною умов для вступу до ЄС, де неодноразово звернено увагу на «обмежений прогрес» у виконанні структурних маяків та лише часткове узгодження вітчизняного законодавства із європейським, надавати ще один привід для негативної оцінки наших законів з боку ЄК ну точно не варто. Тож депутати мали б звернути на це увагу.