Дуже старі міни

Ну, понеслась.

Вчора на сайті "Еспресо" зʼявилася стаття Сергія Згурця про контрактування Агенцією оборонних закупівель за погодженням із Міністерством оборони великої партії американських протитанкових мін М6А2 на понад €200 млн.

При загальній нехватці протитанкових мін в Силах оборони є дещо, на що варто звернути увагу окрім витраченої суми:

1. Ці міни дуже, ДУЖЕ старі. Вони почали випускатися ще під час Другої світової і перестали випускатись у 60-х.

2. Ці міни як правило поставлялися союзникам США у країни з вологим спекотним кліматом, що відповідно створює ризики при неналежному зберіганні.

3. Досі немає (і це зазначено в статті) єдиної думки науковців, скільки років взагалі тротил зберігає свої властивості.

4. Ці міни вже використовувались в Україні у відносно незначних кількостях, але невідомо про кількість відмов у використанні і відсотку браку.

Поки що мені особисто як колишньому командиру саперного відділення виглядає так, що ми можемо закуповувати ці конкретні міни тільки в тому випадку, якщо всі інші протитанкові міни в світі закінчилися. Тому що і вік, і менша ніж в стандартній радянській ТМ-62 кількість тротилу, і ризики від неналежного зберігання – все це є.

Слідкуйте за новинами, бо якщо вони полягають в тому, що нічого кращого за міни часів Другої Світової у світі вже не залишилося, то це означає, що найближчим часом нам доведеться формувати бригади арбалетчиків і проводити тендер на катапульти. А якщо залишилось, але ми їх чомусь не бачимо, то ми розберемось в тому, хто раптово осліп і наша кавалерія когось затопче.

Понеслась, коротше кажучи. Go, go, go!