78% родин ветеранів не знають про програми підтримки: чому допомога не доходить до адресатів

Сім’ї українських ветеранів живуть у реаліях, які складно уявити тому, хто не стикався з війною особисто. Повернення ветерана додому – це часто не кінець, а початок нових випробувань. Родини захисників зустрічаються з постійними медичними, фінансовими й психологічними проблемами, які залишають відбиток на кожному члені родини. Водночас подекуди байдужість суспільства та відсутність належної підтримки додають нові шари труднощів, з якими щодня стикаються жінки з родин ветеранів.
Об’єднанням матерів і дружин Захисників України провело дослідження потреб родин військових, аби виявити актуальні запити на прогалини в соцпідтримці Оборонців.
Результати дослідження показали, що значна частина сімей досі не має доступу до базових соціальних послуг, які їм належать.
Близько 55% опитаних жінок з родин ветеранів ніколи не отримували санаторно-курортного лікування за державний кошт, що є критичною потребою для багатьох ветеранів, які повернулися з фізичними та психологічними травмами. Щорічно отримують таку допомогу лише 5%, і переважно це жительки Київської, Львівської та Одеської областей, де ситуація з доступом до лікування краща. Проте ми розуміємо, що сьогодні на санаторії покладено додаткове навантаження. Утім потреба в оздоровленні військових залишається актуальною і затребуваною.
Відеоверсію презентації результатів дослідження дивіться тут https://www.youtube.com/watch?v=8F-WgkWgFB8&list=PLeFvflqQb059zcGGNIZxA-O7CmKpl-SvB&index=1
36,6% опитаних зазначили, що зіштовхуються з труднощами при отриманні медичної допомоги для ветерана. Ба більше, 35,2%, вказали, що взагалі не користувалися жодними з пільг у медичній сфері. А це не лише санаторно-курортне лікування, а й отримання ліків, медобстеження та позачергове обслуговування в амбулаторіях. У багатьох випадках відсутність доступу до медичних послуг та лікування означає, що сім’ї витрачають свої заощадження або залишаються без належного лікування.
На цьому проблеми не закінчуються – більше третини опитаних жінок зізнаються, що стикаються з постійним психологічним напруженням у родині, викликаним травматичним досвідом війни. А ще 33% відзначають загальну байдужість суспільства до їхнього становища. Це стає додатковим випробуванням, коли навіть базова підтримка з боку громади чи держави виявляється обмеженою або недоступною. Наприклад, тільки 9% респонденток скористалися програмами підтримки ветеранів на місцевому рівні, тоді як 78% взагалі не знали про їх існування.
Варто зазначити, що багато жінок готові боротися за свої права та потреби. Близько 82% опитаних жінок готові захищати інтереси своїх родин і домагатися більшої підтримки на рівні місцевої влади та держави й долучатися до різних акцій та ініціатив. Їхня активність – це потужний сигнал про те, що питання підтримки родин ветеранів потребує системного вирішення та уваги суспільства.
Дослідження ще раз підтверджує: родини захисників стикаються з низкою проблем, для вирішення яких потрібен комплексний підхід. Сьогодні необхідно забезпечити рівний доступ до медичних і соціальних послуг, а також посилити інформування про чинні програми підтримки.
Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися на нашому сайті https://familyato.org/researches/tJUWh9TthvAe1IieuNII



Бачте, у нас є така структура, як ТЦК та СП. Так от, СП - це соціальна підтримка. Але так сталось, що відгодовані кабанюри в цих структурах вертіли ветеранів і їх сім'ї на одному місці. Тому що негоже полковнику, та ще й доларовому мільйонеру, займатись допомогою для якогось нещасного інваліда. Ну от не всралось йому комусь допомагати.
Ось власне і відповідь...
Це станова держава озвірілих зелених мажорів.
А не українських людей.