Фармацевтичний обман: як косметика та БАДи маскуються під ліки

Уявіть собі: ви заходите в аптеку у пошуках ефективного засобу від болю або для зміцнення здоров’я. На очі трапляється упаковка з назвою, дуже схожою на відомий медичний препарат, обіцянки швидкого результату та навіть згадка про «лікувальний ефект». Ви купуєте, приймаєте… і не отримуєте жодного ефекту.

В Україні масово продають косметику та дієтичні добавки, які позиціонують себе як ліки. Виробники використовують назви, схожі на відомі медикаменти, та вказують на упаковках «лікувальні» властивості, яких насправді ці засоби не мають. Внаслідок цього споживачі витрачають гроші на неефективні продукти, а фармацевтичний ринок перетворюється на поле для маніпуляцій.  

Як працює ця схема?

🔸 Косметика замість ліків.

Лікарські засоби проходять складні процедури сертифікації, а косметичні продукти – ні. Достатньо просто заявити про «догляд» замість лікування – і контроль значно слабший.  

🔸 Менше витрат – більше прибутків.

Виробникам не потрібно доводити ефективність своїх засобів клінічними дослідженнями, тому вони економлять на цьому.  

🔸 Агресивна реклама.

Для «лікувальної» косметики та БАДів немає таких жорстких обмежень у рекламі, як для ліків. Тому вони можуть безперешкодно обіцяти «зцілення».  

Гепаринові креми – показовий приклад маніпуляцій 

Один із найяскравіших прикладів введення споживачів в оману – гепаринові креми. Вони містять натрію гепарин, який впливає на згортання крові. Однак виробники реєструють ці креми як косметику, щоб уникнути суворих перевірок і мати можливість продавати їх у звичайних магазинах. Споживач купує такий крем, думаючи, що це лікарський засіб, і застосовує його для лікування, хоча насправді ефективність такого продукту може бути сумнівною.  

Що зроблено для вирішення проблеми?  

У вересні 2023 року я направив звернення до Антимонопольного комітету України, в якому перерахував конкретні випадки, коли виробники навмисно реєструють свої товари як косметичні засоби чи дієтичні добавки, хоча вони активно рекламуються як лікарські препарати. Я вказав на те, що цей підхід дозволяє уникати перевірок та регулювання, вводячи споживачів в оману та наражаючи їх на ризик придбання неефективних або навіть небезпечних продуктів. Це порушує не тільки права споживачів, а й здорові ринкові умови.

У грудні 2024 року Антимонопольний комітет України зробив важливий крок на захист споживачів, наклавши штрафи на суму 17 мільйонів гривень на компанії, які свідомо маніпулювали інформацією, обіцяючи лікувальні властивості своїх косметичних засобів.

Це рішення стало важливим сигналом для ринку: недобросовісні практики, які вводять людей в оману, більше не залишатимуться безкарними. Влада продовжує боротися за прозорість і захист інтересів споживачів, спонукаючи бізнес дотримуватись етичних стандартів і відповідати за свої обіцянки.

🔹 Офіційне рішення АМКУ: [читати тут]

Це важливий крок, який демонструє, що ринок починає очищатися від маніпуляцій.  

Що ще потрібно змінити?

1. Чітке розмежування категорій товарів – дієтичні добавки, косметика та лікарські засоби мають регулюватися по-різному, без лазівок у законодавстві.  
2. Посилення контролю – виробники повинні доводити ефективність заявлених властивостей своїх продуктів.  
3. Інформування споживачів – українці мають розуміти, що купують, і не вестися на маркетингові трюки.  

Це не війна з косметикою чи дієтичними добавками. Це боротьба за чесний ринок, де споживач отримує достовірну інформацію, а бізнес працює за прозорими правилами.