Шантаж Starlinkом - що робити?

Вижити без Старлінку буде дуже важко. Це набагато важливіше, ніж всі інші технології, що ми отримуємо з Вашингтону. Важливіше, навіть чим одиничні ППО чи відносно чисельні Хаймарси.

Це сильний удар, але не катастрофа.

По-перше, на Курщині ми воюємо там, де Старлінк не працює. Ті рішення, котрі там використовуються – вони складні й дорожчі, й менш зручні, але вони є, їх оперативно розгортали під наш наступ, і їх таки розгорнули. Значення Старлінку визначне і у Курській операції, але це була перша справжня спроба позбавитися залежності від Маска.

По-друге, вже є альтернативи. Є працююча система-конкурент Starlink під назвою OneWeb (акціонери з Франції та Британії), націлений на корпоративних користувачів. Є проекти у деяких європейських країн, котрі гарно уже усвідомили, що США в будь-який момент може перейти на бік ворога Європи – хоч ці проекти і далекі від того, щоб бути на рівні Старлінку.

Врешті, росіяни воюють з нами, і близько не маючи Старлінк в таких масштабах, як маємо його ми.

Тож варто усіма способами зараз задіювати і розширювати альтернативні рішення - на прив’язних аеростатах, на літаках-ретрансляторах, системи направленої передачі сигналу тощо. На щастя, це не 2022 рік, коли альтернатив майже не було.

P.S. Ми мали, ми були зобов’язані зробити так, щоб Старлінк не був таким чудовим способом нас шантажувати. В України Старлінк у користуванні з весни 2022 року (!), і з тих усі альтернативні засоби військового зв’язку лише деградували, а залежність від Маска лише зростала.

Більше того, не раз і не два були конфлікти (так, конфлікти) з Ілоном Маском, котрий по-своєму бачив зону і способи використання своєї технології. І з настроїв лідерів Maga-руху було очевидно, що шантаж – це лише наступний крок, до якого лишилося недовго.

PPS Сам факт шантажу Старлінком, як на мене – убивчий для бізнес-імперії Маска, тепер усі зрозуміють, чим небезпечні його продукти.