Чому Україна масово не застосовує дрони-приманки?
Сьогодні Росія встановила рекорд кількості далекобійних дронів, запущених по Україні - 267.
Це майже вдвічі більше, ніж зазвичай за попередні дні, і у понад 20 разів більше, ніж у першій половині минулого року.
Ще раз – у ДВАДЦЯТЬ разів.
З серпня 2024 року РФ впевнено збільшує виробництво БПЛА цього класу. І випереджає нас у рази.
Що характерно, значну частину цих безпілотників становлять приманки – котрі не несуть вибухівки взагалі або несуть мінімум. Але вони тим не менш ефективно виснажують ресурс системи протиповітряної оборони.
З самого початку росіянами вони зроблені спеціально для того, щоб бути ефективними приманками.
Водночас масованого застосування приманок з боку України немає.
Масованого виробництва приманок – немає.
Розуміння, чому так ми себе поводимо – у мене теж немає.
В Україні була розроблена і протестована наддешева приманка, котра здатна нести мінімальний заряд вибухівки і діставати до цікавих місць у РФ, з Москвою включно.
Вдумайтеся – щоночі запускати кілька десятків дронів на столицю ворога по ціні одного "Лютого", котрий палить російські нафтопереробні заводи. Гарний психологічний ефект за свої гроші, чи не так?
Однак поки що ми це не робимо. Мрію все ж, що знайдеться в Силах оборони лідер, котрому ця ідея до вподоби.
Бо "воювати будуть всі", а приманки будуть збиратися 20 обраними які за таке працевлаштування відслинили грошенят фірмі, яка вибила собі контракт під 80% відкатів в МО. Якось так. Тому ми і без приманок, і без воювак. Мудрість керманичів всьому причина, і ваша копійка там десь теж є.
Якщо коротко, то:
Станом на лютий 2025 року українська економіка значною мірою залежить від зовнішньої фінансової допомоги та кредитів. Дефіцит державного бюджету на 2025 рік прогнозується на рівні 1,6 трлн грн, що становить 19,4% від ВВП.
Для покриття цього дефіциту Україна планує залучити позики від іноземних партнерів обсягом 1,7 трлн грн (приблизно $38,8 млрд). Таким чином, близько 19,4% української економіки у 2025 році фінансуватиметься за рахунок зовнішньої допомоги та кредитів.
Так, така залежність від зовнішньої допомоги є критичною, оскільки:
1. Вразливість економіки - Україна не може самостійно фінансувати значну частину бюджету, що робить її залежною від рішень міжнародних партнерів. Якщо допомога скоротиться або затримається, це може призвести до проблем із виплатами зарплат, пенсій та соціальних виплат
2. Зростання боргового навантаження - Попри вигідні умови кредитування, борг потрібно обслуговувати. Чим більше Україна позичає, тим більше ресурсів у майбутньому доведеться спрямовувати на виплати боргів замість розвитку економіки.
3. Політичні ризики - Кредитори можуть висувати вимоги щодо реформ чи політичних рішень. Це може обмежувати можливості уряду діяти незалежно.
4. Слабка внутрішня економіка - Основний дохід держбюджету надходить не від податків, а від міжнародних траншів, що вказує на недостатню внутрішню економічну активність.
Але пан вояка схоже живе у своєму, вигаданому світі...
Особисто я вважаю це недоцільним, бо різниця у вартості БК. Але я це я, а такі рішення мають приймати люди при більших погонах.