Адмінзасоби зупинки цін на ліки: чому це погано працює?

Впродовж вже 33 років в Україні йде процес роздержавлення у всіх сферах господарювання і незабаром ми станемо найбільш ліберальної країною у світі, якщо рахувати за часткою державної та комунальної власності у ВВП. Вона й зараз одна з найнижчих, а незабаром, коли повною мірою запрацює нещодавно ухвалений закон, яким скасовано існування Господарського Кодексу, фактично все навкруги отримає статус приватної власності.

Наслідком такої державної економічної політики буде повна неспроможність уряду впливати на ситуацію на внутрішньому ринку в жодний спосіб, окрім адміністративного тиску. Та й для його повноцінного використання Кабмін буде винен кооперуватися із парламентом, оскільки за Конституцією саме у повноваження Верховної Ради є зміни у податковому законодавстві, без яких заходи адміністративного характери втрачають значну частину дієвості.

Як це відбувається на практиці можна побачити на прикладі ситуації з ліками, які мали подешевшати чи не на третину через відповідне рішення РНБО, на виконання якого Уряд:

• врегулював націнки на лікарські засоби,

• заборонив практику маркетингових платежів,

• відновив перевірки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в частині контролю за цінами в аптечних мережах.

Ці зміни внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби».

Здавалось би, можна радіти й бігти купувати «дешеві ліки». Проте реальність виявилась дещо іншою. По-перше, перед тим, як «здешевіти» ліки… дещо піднялись у ціні, а частина із «дешевого списку» дорожчала всі роки повномаштабної війни. Так, наприклад, «Тонорма», яку я іноді приймаю від тиску, зросла в ціні з 2022 по 2025 в ТРИ РАЗИ(!). І… дійсно зараз подешевшала, повернувшись до ціни початку минулого року.

Окрім того, як свідчить статистика цін на сайті Tabletki.ua, прослідковується певна закономірність. Популярні препарати зі списку МОЗ дійсно стали дешевшими, але всі інші залишилися на колишньому рівні або ж подорожчали. Нічого дивного тут немає: виробники намагаються компенсувати втрати доходу в суто ринковий спосіб. І… замість доступних ліків українці знову отримали лише гучний піар фармкомпаній. 

Чому все відбулось саме так?

По-перше, через сам механізм «зниження», що не враховує існування ринку взагалі. Якщо раніше аптеки отримували від виробників маркетингові платежі, що дозволяло їм знижувати ціни для покупців і конкурувати між собою, то зараз ці виплати заборонили. Заборонили під гаслом боротьби з «надприбутками аптек». Проте… до надприбутків включили маркетингові витрати(!) (тобто видатки), які виробники й так закладали у свої ціни. А коли платежі скасували, вони просто… не знизили ціни! Про що попереджали експерти. Ні, не фарм ринку, економічні експерти та фахівці з маркетингу. 

По-друге, і я це зазначав, недоотриманий дохід по тих позиціях, на які ціни зменшились компенсуються через зростання цін на інші ліки. Нагадаю, що якщо підприємство продемонструє незабаром збитки, то потім потерпатиме від перевірок з боку податкової і втратить набагато більше. Тож ціни, загалом, лише зростають. У підсумку – нульовий ефект для гаманця українців.

По-третє, проігноровано головне ринкове питання «хто заплатить за банкет»? Тобто, жодних компенсаторних механізмів ані для виробників ані для аптек – не запропоновано. І… вони почали їх шукати та впроваджувати самі. 

Хто у виграші, а хто програв?

Переможці: 

• Великі фармвиробники. Вони більше не платять аптекам за маркетинг, але ціни тримають на тому ж рівні – чистий прибуток у кишені.

• Іноземні виробники. Вони зможуть більш активно конкурувати з вітчизняними по тих позиціях, що стали дорожчими, тим самим дещо нівелюючи їх «виграш».

Переможені: 

• Пацієнти. Очікуваного полегшення не сталось – ліки як були дорогими, так і лишаються, за винятком визначеного у списку МОЗ. 

• Аптеки. Особливо ті, що в селах і маленьких містах. Без маркетингових доходів і з обмеженою націнкою вони ледве тримаються на плаву.  Великі аптечні мережі теж змушені будуть компенсувати втрати маркетингових бюджетів. 

• Держава. Незабаром доведеться витрачати більше коштів на компенсацію вартості ліків соціально-незахищеним, бо список МОЗ не перекриває всіх потреб у ліках.

Як підвищити ефективність адміністративних заходів?

Щоб ціни справді пішли вниз, потрібні не просто заборона чи обмеження, а цілий комплекс заходів як регуляторних так і бюджетних. Тобто зниження ціни можливе за рахунок податкових змін (пільг), зниження ПДВ та акцизів та митних платежів на сировину для виробництва, скасування «планів по податках» та повернення до заборон різного роду перевірок (як це було запроваджено з початком повномасштабного вторгнення), розширення переліку учасників програми «Доступні ліки» та виділення бюджетування під це. Тобто, щоб досягнути результату у вигляді зниження цін для кінцевого споживача необхідні «складні адміністративні рішенні» та бюджетні кошти. Прості… працюють лише тоді, коли виробничі потужності у власності держави і можна постановою уряду «заморозити» ціни, передбачивши джерела покриття збитків від цього.

Поки ж «прості адміністративні рішення» лише розчищають дорогу для прибутків великих компаній і, водночас (як це не дивно на перший погляд), сприятимуть росту імпорту, а українці залишаються з новими аптечними чеками, де на кожне здешевлення є кілька удорожчань.