НАТО і Зміни Клімату

На тлі рішень Вашингтонського саміту НАТО 2024 року малопомітною пройшла інша важлива подія – оприлюднення 9 липня того року третьої щорічної доповіді Генсека НАТО про кліматичні зміни і оцінку їхнього впливу на безпеку (Climate Change and Security Impact Assessment Report). Мета доповідей – проаналізувати ризики від змін клімату для збройних сил (персоналу, обладнання і техніки) в різних кліматичних зонах розташування та проведення операцій; способи усунути або пом’якшити ці ризики без шкоди для функціональної здатности всіх родів військ. Розглянуто основні виклики на морі, суходолі, в повітрі, космосі і кібер-просторі, а також конкретні випадки діяльности сил НАТО в Косово (КФОР), на військовому полігоні на Півночі Фінляндії і канадсько-американської системи раннього виявлення і оповіщення. Причому при моделюванні впливу змін клімату на військову діяльність за основу завжди беруться найгірші кліматичні сценарії.

В доповіді містяться окремі розділи: про негативний вплив російської війни на клімат і довкілля в Україні і про вплив змін клімату на потенційних супротивників (рф) і стратегічних конкурентів (КНР) НАТО.

Важливою функцією збройних сил країн-членів Альянсу в майбутньому стане регулярна допомога цивільному населенню в подоланні наслідків катастрофічних кліматичних трендів і погодних явищ (пожежі в Канаді, Греції і на Гаваях, повінь у Словенії).

В доповіді побіжно згадується прагнення НАТО зменшити неуникний негативний вплив від власної військової діяльности на клімат і довкілля, але без жодних конкретних прикладів чи намірів. І це не дивно, бо станом на сьогодні і в осяжному майбутньому у цій сфері без викопних джерел енергії обійтися неможливо.

Перелік наведених у доповіді головних ризиків:

·        Руйнування логістики постачань (сильний сніг в Північній і Центральній Европі в грудні 2023 року паралізував автошляхи і аеропорти; тривала спека в Европі влітку 2022 року призвела до частої деформації дорожнього покриття, залізничних рейок і конструкцій мостів).

·        Втрата або пошкодження інфраструктури телекомунікацій (пожежі в Канаді знищили локальні електричні мережі мобільного зв’язку, що ускладнило рятувальні операції; прибережні платформи кабельного підводного зв’язку страждають від підвищення рівня океану, ерозії і штормів; блокування сигналу геостаціонарних супутників у випадку сильних опадів).

·        Негативний вплив на виробництво електроенергії (під час теплових хвиль влітку 2022 і 2023 років у Франції помітно впали потужності атомної генерації через серйозний дефіцит води для охолодження реакторів; спека і посуха повсюдно в Европі скоротили потужності гідроенергетики, що призвело до посиленого використання викопних джерел енергії).

·        Брак їжі і води (сильна посуха 2022 року в Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Угорщині і Румунії спустошила водні ресурси, скоротила врожаї зернових, спричинила втрату аграрної продукції на етапі транспортування і зберігання, призвела до скорочення поголів’я худоби).

·        Смерті внаслідок екстремальних погодних явищ, в т.ч. в збройних силах, особливо сухопутних (в 2022 році в Европі з цієї причини померли або загинули загалом 61 тис. осіб).

·        Поширення нетипових для даної місцевости інфекційних захворювань і пандемій через зміну температурно-вологового режиму, зокрема малярії.

·        Масові кліматичні міграції населення всередині країн і поміж ними чинять серйозні безпекові ризики.

·        Постійні відволікання збройних сил на допомогу цивільному населенню або відбудову інфраструктури після природних катаклізмів ставить під загрозу їхнє застосування за прямим призначенням захисту території від ворога, скорочує тривалість і знижує якість військових навчань.

·        Очікувана зупинка Гольфстріму призведе до різкої переміни паттернів зволоження, вітрів і температур в євроатлантиці, які до кінця не зрозумілі.

·        Через підвищення температури, закислености і солоности океанів спостерігається пришвидшена корозія остову військових кораблів, проблеми з охолодженням двигунів, зношення гвинтів.

·        Непередбачувана зміна висоти атмосферних поверхневих каналів випаровування створює завади для радарів і радіозв’язку на морі.

·        Зміна температури, закислености і тиску всередині водних мас, а також навколишні природні шуми змінюють акустику, впливаючи на здатність гідролокаторів виявляти підводні човни супротивника. Особливо відчутні зміни спостерігатимуться в Арктиці і Північній Атлантиці, що вимагатиме від ВМС країн НАТО посиленого патрулювання і встановлення додаткових сонарів.

·        На суходолі високі тривалі температури і пожежі становлять серйозну небезпеку для складів боєприпасів (в 2023 році такий інцидент з детонацією трапився в Центральній Греції). Рекомендується створювати протипожежні розчищені зони довкола військових частин чи угруповань військ, але, з іншого боку, відсутність «зеленки» демаскує підрозділи.

·        Високі температури особливо шкодять виконанню завдань силами хімічного, біологічного, радіологічного і ядерного захисту через необхідність використання важкого і душного спорядження.

·        При температурах понад 35°С екіпажі танків та інших броньованих машин не здатні діяти більше 1-2 годин. Доводиться застосовувати системи кабінного мікроохолодження, що забирає енергію в техніки, знижуючи її боєздатність.

·        Приклад фінського полігону демонструє труднощі використання важкої техніки через підтанення вічної мерзлоти, а також її швидшу зношуваність через зростання кількости опадів і корозію.

·        Танення вічної мерзлоти також загрожує вивільненням потенційно смертельних патогенів, з якими людина раніше ніколи не стикалася в процесі своєї еволюції.

·        Військова стаціонарна інфраструктура переобладнується виходячи з потреб більшого охолодження влітку, ніж обігріву взимку.

·        Регулярний перехід взимку через 0°С туди-сюди руйнує дороги та іншу інфраструктуру.

·        Для ВПС найбільшою проблемою, пов’язаною зі змінами клімату, є збільшена розрідженість повітря в умовах вищих температур, що негативно впливає на гвинтову чи реактивну тягу літаків і гвинтокрилів, особливо при злеті і посадці. Це знижує ефективність двигунів і роторів, зменшує темп набору висоти і максимальну стелю польоту, скорочує вантажопідйомність. Особливо різко падають ці показники при температурі понад 40°С, а також коли польоти здійснюються за високих температур у гірських районах (бо там повітря ще розрідженіше просто через висоту над рівнем моря). Цей аспект вимагає також подовження злітно-посадкових смуг для літаків, що не завжди можливо через рельєф.

·        Конкретна оцінка впливу розріджености повітря на параметри військово-транспортного літака С-17 продемонструвала втрату майже 60% вантажопідйомности при злеті з аеродрому, який розташований на висоті 1,5 км над рівнем моря.

·        Інший важливий для польотів показник, який погіршиться через кліматичні зміни, - це зростання т. зв. турбулентности ясного неба (CAT = Clear Air Turbulence), коли несподівані сильні вихори утворюють небезпечні повітряні воронки.

·        Космічні війська постраждають через знищення або пошкодження наземної інфраструктури внаслідок природних катаклізмів (єдиний в континентальній Европі космодром Андоя в Норвегії зазнав значних ушкоджень в 2024 році через ураганні вітри до 200 км/год; космодроми на Флориді, в Каліфорнії і французькій Гвіані зазнають періодичних підтоплень внаслідок прибережної ерозії й підйому рівня світового океану). При цьому звертається увага, що аналогічні об’єкти в рф та КНР розташовані в глибині країни і тому більш захищені.

·        Різкі зміни погодних умов ускладнюють запуск балістичних ракет і супутників або можуть змінити траєкторію їхнього польоту.

·        У кібер-просторі найбільшу загрозу становлять кампанії з дезинформації (переважно російські і китайські), покликані спотворювати кліматичну інформацію, заперечувати кліматичні зміни з метою подальшого використання викопних джерел енергії або ж, навпаки, відволікати увагу від війни в Україні для буцімто спільної боротьби проти змін клімату, дискредитувати зелений курс, покладати вину на демократичні уряди за природні катастрофи, сіяти хаос і зневіру тощо.

Розділ Доповіді про вплив кліматичних змін на потенційних супротивників і стратегічних конкурентів НАТО міг стати найцікавішим, але виявився малозмістовним.

Стосовно росії згадуються поступові зміни в арктичному регіоні і в південних сільськогосподарських районах, зокрема танення вічної мерзлоти, сильні повені і паводки, затяжні посухи і теплові хвилі. Це вплине на стан здоров’я і продуктивність праці, спричинить міграцію, ускладнить надання побутових послуг, погіршить життєві стандарти. На цій підставі в доповіді робиться висновок, що ці негативні явища можуть вплинути на рішення рф у сфері безпеки і зовнішньої політики. Однак автори доповіді не враховують високий поріг толерантности до злиднів і ейфорію від «побєдобєсія» населення московської імперії.

Далі в доповіді відзначено, що в російських збройних силах тематика кліматичної безпеки повністю відсутня у воєнному плануванні, а адаптація наразі здійснюється лише в арктичній зоні, де вже впродовж багатьох років спостерігається посилена мілітаризація.

Китаю найбільше загрожує затоплення морського узбережжя, екстремальні погодні явища, спека і посуха, опустелювання північно-східних провінцій, танення льодовиків (з втратою питної води).

На особливу увагу заслуговує спостереження про те, що Китай та деякі інші країни активно придбають (скуповують або орендують?) якісні сільськогосподарські землі за кордоном, а також прокладають захищені транспортні коридори і диверсифікують ланцюжки поставок з метою забезпечення своєї продовольчої безпеки. Крім того вказується, що деструктивний вплив клімату на аграрне виробництво в самому Китаї ставить під загрозу забезпечення продуктами харчування близько 20% населення світу.

У відповідь на ці виклики Пекін прагне балансувати економічні інтереси і кліматичні цілі. У збройних силах помітне підвищення енергоефективности, використання альтернативних видів пального, поєднання суто військових функцій з задачами ліквідації наслідків природних катастроф.

Нарешті, заключна глава Доповіді дає дуже стислу оцінку впливу війни рф проти України на клімат і довкілля. Підраховано, що 24 місяці війни дали додаткові викиди СО2 в атмосферу обсягом 175 млн. тонн. (За інформацією Міндовкілля України, станом на березень 2025 року ці викиди склали вже 230 млн. тонн.). Згадуються пожежі від обстрілів і скорочення площі лісів як поглинача парникових газів.

Опосередковано додаткові викиди ПГ викликані у зв’язку із закриттям повітряного простору над Україною і його обмеженням над рф, що призвело до довших облітних маршрутів в рамках глобального авіатрафіку.

Через санкції проти рф і скорочення експорту енергоносіїв в росії спостерігається масове випалювання природного газу у відкритих факельних лініях через нестачу потужностей для його зберігання або неможливість консервації свердловин, що теж чинить антропогенний вплив на довкілля.

В доповіді робиться начебто резонний, але трохи несподіваний і навіть шкідливий для репутації України висновок про те, що, мовляв, найбільший негативний вплив на клімат і довкілля в контексті російсько-української війни буде викликаний процесом повоєнної відбудови. Цей висновок подається, звісно, без атрибуції вини до України, просто як об’єктивні неминучі реалії. Тому наголошується на виключній важливості застосування найпрогресивніших зелених практик з тим, щоби мінімізувати цей очікуваний додатковий антропогенний тиск на клімат і природу. 

Джерело:

https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2024/7/pdf/240709-Climate-Security-Impact.pdf 

Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України

з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки