Голосування у системі "Рада" скомпрометовано?

Пішов якось депутат Верховної Ради до війська, захищати Україну.
Ні, це не початок анекдоту, а чистісінька правда.
Член українського парламенту Сергій Рудик пішов до ЗСУ у березні 2022 і залишається там донині.
На відміну від деяких хитросраких, Рудик дійсно служить, а не просто «числиться». Хоча при цьому залишається народним депутатом ВРУ. Але через те, що служить далеко від столиці, голосувати за закони можливості фізично не має.

Але аж раптом дізнався полковник Рудик, що попри його фізичну відсутність у Верховні Раді та й у Києві загалом, його астральне тіло 11 березня 2025 року цілком реально проголосувало аж 20 разів
Нічого не знаючи про наявність у себе віртуального альтер-его, Сергій Рудик написав заяву спікеру Ради про проведення розслідування. Окремо наголосивши, що неособисте голосування народним депутатом є кримінальним злочином (ст. 364-2 ККУ).

Я б хотів загострити увагу шановного товариства на цьому важливому моменті: фальсифікації з електронним голосування відбуваються вже тут і зараз, у закритій електронній системі «Рада-4», в якій неможливо «кнопкодавство» – тому що при голосуванні потрібно одночасно утримувати дві кнопки до кінця голосування, тут не побігаєш між кріслами.
Не думаю, що хтось ризикнув голосувати замість Рудика прямо з його робочого місця у залі під куполом: занадто легко спалитися на очах інших депутатів. Тому  скоріш за все, акаунт відсутнього депутата «голосував» на рівні адмінів системи «Рада».
Нагадаю, що на її розробку було витрачено майже усі гроші світу, а за роботою системи уважно спостерігають тисячі очей народних обранців від різних ворогуючих фракцій та армія їхніх помічників.

А «голосування» адміна замість депутата означає: неавторизований доступ, несанкціоноване втручання, зловживання повноваженнями, перевищення прав, шахрайство, і ще купа статей Кримінального кодексу аж до можливої держзради.
І усе це у найбільш захищеній системі голосування, розрахованій всього лише на 450 голосувальників.
Уся система розташована в одній будівлі, ніяких «транзитних серверів».
Розвивалась система еволюційно, багато років, виникла далеко не на рівному місці.
«Роль кібербезпеки» в ній начебто не применшувалася, публічно.
Відповідає на Раду-4 цілий Інститут проблем математичних проблем і систем Національної академії наук України (хоча для мене це звучить як небезпека).

І ось у мене питання: якщо зловживання під час голосування більш ніж можливі у старій, сто раз перевіреній, потужно захищеній та фізично ізольованій системі електронного голосування – то чи можливі вони у сирій, двічі хакнутій «Дії», з тисячами неконтрольованих серверів, розкиданих по всьому Інтернету. Розробленій криворукими неуками для десятків мільйонів потенційних виборців, у більшості з яких - китайські смартфони.
Ці ідеологи «голосування у смартфоні» ще 6 років тому поняття не мали про ІТ, а займалися SMM (маркетинг в соціальних мережах). І вони ж на початку своєї каденції щиро вважали, що «роль кібербезпеки дещо перебільшена».

Кожного дня Україна наближається до чергових виборів. Результати яких призведуть до посадок та міжнародного розшуку дуже багатьох теперішніх «поважних осіб» та їхніх посіпак. Тому зараз вони будуть робити усе можливе, щоб запровадити «е-вибори».
Будуть переконувати чим завгодно: що багато людей за кордоном, що можуть бути теракти на виборчих дільницях, що мільйони внутрішньо-переміщених осіб і все таке.

Але просто знайте, що метою наЄвиборів є лише та виключно фальсифікації – щоб уникнути справедливого покарання за усі їхні злочини проти нас та України.

P.S.: До речі, цікавий факт: проти 11% народних депутатів ВРУ ведуться кримінальні провадження. При чому більшість – проти членів правлячої президентської фракції.
Цікаво, чи є подібні прецеденти у інших країнах?
Чи це як з Дією: «ми перші у Світі»?