Повчальний приклад глибокої трансформації економіки та суспільства

Відоме у світі неформальне об’єднання колишніх політиків, бізнесменів і науковців під назвою «Римський клуб» підготувало Доповідь про соціально-економічну трансформацію Австрії на замовлення уряду цієї країни. Важливість цієї доповіді в тому, що подібна доповідь могла би бути складена і для України. Австрія є умовно подібною до України за кліматом, секторами економіки, соціальними стандартами, демократичним врядуванням, є країною-членом ЄС, тому її досвід нам корисний. Ще більшу важливість за суто австрійські реалії становлять самі підходи Римського клубу, обрані ним теми і загальні рекомендації, які можуть бути застосовані для будь-якої країни.

Доповідь базується на програмному документі Римського клубу «Земля для всіх» (Earth4All) від 2022 року, який, у свою чергу, посилається на вікопомне дослідження 1972 року «Межі Зростання» (”The Limits to Growth”). Ще понад півстоліття тому група науковців і економістів неймовірно точно передбачила видимі ознаки і траєкторію неминучого колапсу нинішньої світової економічної моделі через перевиробництво, надмірне споживання і забруднення довкілля. Викиди парникових газів і зміни клімату – це лише найпомітніший симптом антропогенного впливу на планетарні процеси.

У конкретно австрійському випадку розглянуто детально 5 сфер трансформації  - енергетика, продовольча система, нерівність, бідність, гендерна рівність, хоча по ходу аналіз значно ширший, заторкуючи практично усі сфери життя. 

Найголовніший висновок і рекомендація для Австрії полягає в тому, що – виходячи з теперішньої цілком заможної бази розвитку – для досягнення справжньої соціальної справедливости, суспільної гармонії, добробуту для всіх, рівности, безконфліктности, щастя, безпеки – необхідно припинити гнатися за економічним зростанням, здійснити кардинальний перерозподіл наявних багатств всередині країни, радикально скоротити окремі сфери економіки, передусім споживання енергії від усіх джерел, а також припинити експортувати голод, посуху, повені, забруднення довкілля в бідні країни за кордоном, реально допомогти їм з їхнім розвитком як запорука запобігання величезним міграційним рухам.

Звучить як комуністичний маніфест. Насправді головним інструментом досягнення цієї серйозної трансформації пропонується обрати максимальне оподаткування найбагатших фізичних і юридичних осіб, в т.ч. міжнародних корпорацій. Саме за їхній рахунок будуть здійснені необхідні соціально-екологічні заходи на користь всього населення. Тобто міцний середній клас не буде вимито, а бідність відчутно скоротиться. 

Для прикладу, 1% австрійців володіє 55% багатств країни, а нижча половина – тільки 2,8%; 30% від всіх доходів отримують найбагатші 10% австрійців. Саме вони повинні заплатити левову частку, а не розмазувати податки на все населення (як це, до речі, завжди робиться в Україні). Тому що, як наголошують в Римському клубі, ефект просочування грошей згори донизу (trickle down economy) давно не працює, якщо взагалі коли-небудь працював: всюди в західному світі багаті стають ще багатшими, а бідні біднішими, що веде до небезпечної поляризації суспільства.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕНЕРГЕТИКИ

Австрія має амбіцію стати кліматично нейтральною до 2040 року, але реальні цифри свідчать про примарність досягнення цієї мети. Згідно відомого парадоксу Джевонса, зростання ефективности використання енергії та ресурсів супроводжується зростанням сукупного використання енергії та ресурсів. Австрійці не бажають менше споживати (0,15 ТJ енергії, 19 тонн матеріалів, 7 тонн викидів на особу на рік).

В Австрії високий відсоток виробництва електроенергії з ВДЕ (88%, переважно гідро), але в загальному енергетичному балансі це складає невеликий відсоток. Країна не знає, як відмовитися від імпорту нафти й газу і як декарбонізувати транспорт, сталь і цемент. Промисловість неможливо повністю декарбонізувати; легша мета – дефосилізація, тобто рециркуляція матеріалів, які отримують з викопних джерел, наприклад пластик.

Треба міняти філософію: для чого людям потрібна енергія? Тобто зосередитися на скороченні попиту, а не на потужностях постачання.  Головним принципом в енергетиці має бути не ефективність, а достатність. Кожен продукт чи послугу слід оцінювати по тому, скільки енергії на нього потрібно витратити протягом всього життєвого циклу (створення, функціонування, утилізація).

В Австрії досі існують великі субсидії для енергетики з викопних джерел, які необхідно скасувати для вирівнювання деформованого ринку. Тим часом відома мережа «Атлас» активно протидіє «зеленій» енергетичній трансформації, а населення чинить спротив розбудові ВДЕ через відбір землі і потворні ландшафти.

Серед інших пропозицій названі: розширення мережі громадського транспорту задля скорочення використання особистого; децентралізація енергозабезпечення; підвищення вуглецевого податку до 300 євро за тонну викидів СО2 (причому міряти викиди ПГ не на душу населення, а на одиницю ВВП); включити транспорт і будівництво в систему торгівлі квотами; запровадити ввізні вуглецеві мита на імпорт «брудної» електроенергії і «брудного» водню (натомість планується імпорт «зеленого» водню з Тунісу).

Тим часом спалювання біомаси для виробництва енергії вважається недоцільним через скорочення бази поглинання ПГ і біорізноманіття.

Австрійська гідроенергетика досягла свого максимуму і ймовірно почне скорочуватися через нестачу води.

Проблемою залишається недостатня рециркуляція батарей, особливо електрокарів. 

Загалом, в енергетичній сфері Австрія рухається в правильному напрямку, але занадто повільно і не досягне кліматичних цілей в задекларовані терміни.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ

Австрія здатна забезпечити себе їжею, особливо м’ясом і молочкою, і ще вистачає на експорт. Австрія – лідер органічного виробництва (27% орних земель), але тільки 11,5% ринкової частки їжі є органічною. Високий процент органічних земель пояснюється не стільки розширенням органіки, скільки загальним скороченням всіх орних земель (-20%). Через невеликі розміри країни с/г або заповідна земля постійно втрачається під забудову та інфраструктуру, погіршується стан ґрунтів, існує дефіцит води (15%), значні викиди ПГ в процесі виробництва їжі (до 35%).

Малі фермери не здатні конкурувати з великими агрокорпораціями, втрачають прибутки (-30%) і банкрутують (30%). На іншому кінці продовольчого ланцюжка 4 крупні мережі супермаркетів монополізували ринок і диктують закупівельні ціни фермерам. В доповіді рекомендовано посилити оподаткування великого агробізнесу і знищити монополію рітейлу, натомість запровадити фінансові стимули для малих молодих фермерів. Крім того, необхідно демонополізувати ринок постачання насіння і добрив і ще більше скорочувати використання отрутохімікатів.

В останні роки сектор LULUCF (землекористування, зміна призначення землі та лісництво) перестав поглинати парникові гази в нетто обрахунку (цей поганий тренд – загальний для світу). Хоча Австрія допоки відносно не сильно постраждала від кліматичних змін (за винятком частіших повеней), бо найбільш уразливий сектор – сільське господарство – дає лише 1,5% ВВП.

В Австрії зріє думка, що, на кшталт Національного плану з енергетики та клімату, треба затвердити Стратегію продовольчої системи, в якій наголос буде на тому, яку їжу хочемо мати для своїх громадян, а не яке сільське господарство хочемо мати для зовнішньої торгівлі.

Популярним освітнім трендом в австрійських школах і ресторанах стало привернення уваги до якости їжі, наголос на поживності; лунають думки про збільшення оподаткування фастфуду та хімічних добавок до готової їжі, про заборону реклами шкідливої для здоров’я їжі. Є плани заборонити ГМО-корма для худоби (ГМО для людей вже заборонені від самого початку).

Виробництво їжі для австрійців поза межами Австрії чинить негативний вплив на ці закордонні екосистеми.

З 2025 р. Австрія, керуючись загальною політикою ЄС, може заборонити імпорт с/г продукції, якщо її вирощування супроводжувалось знелісненням та іншою шкодою для довкілля.

ЛІКВІДАЦІЯ НЕРІВНОСТИ

Як було зазначено, нерівність в суспільстві є головним чинником поляризації і загрозою конфліктів. Нерівність за доходами (коефіцієнт Gini) в Австрії відносно невелика – 27,8%, проте нерівність за рівнем багатства – суттєва (76,1%).

Головним інструментом згладжування нерівности є оподаткування, зокрема: прогресивне оподаткування активів (багатства), доходів, спадщини; запровадження універсального базового дивіденду (гарантовані фіксовані щорічні виплати громадянам за рахунок високої ренти на надра, високого податку на розкіш та на інші пасивні доходи); підвищення податку на фінансові транзакції; запровадження дотепер нульового податку на авіаційне пальне; зниження податку на дохід громадян; зниження ПДВ на базові продукти харчування.

Крім того пропонуються такі заходи, як: реалізація принципу «забрудник платить»; прямі компенсації за соціальну й екологічну шкоду; встановлення стандартів максимально допустимого споживання; кількісне обмеження верхньої межі багатства; скасування довкіллєво шкідливих субсидій.

Популярними є прозорість розподілу активів/влади, громадський моніторинг стану статків багатіїв і заборона на вивіз ними капіталу.

Необхідне переосмислення ролі профспілок, розширення прав робітників, зокрема рівне представництво керівництва компанії і робітників при ухваленні рішень; надання права робітникам на отримання частки від прибутків. При цьому гідність і особисте задоволення працівника має пріоритет перед продуктивністю праці.

Важливою ініціативою є забезпечення вільного доступу до спільних суспільних благ через часткову комунітизацію приватної власности, наприклад загальний доступ до приватних пляжів, парків, лісів тощо, або ж заборона на приватну власність таких благ.

Ще одним нововведенням пропонується створення зон спілкування без споживання.

Насамкінець в контексті вирівнювання політичних прав громадян пропонується надати право виборчого голосу для 900 000 трудових іммігрантів, котрі платять в Австрії податки.

ПОДОЛАННЯ БІДНОСТИ

Переважна більшість пропозицій в цьому розділі про те, щоб Австрія не експлуатувала бідні країни, як подолати бідність в глобальному масштабі, а не в Австрії, хоча бідні існують і в багатих країнах. Найкоротший ефективний шлях до цього – істотне скорочення або повне списання боргів бідних країн.

Країни, де ВВП на душу населення – до 10 000 дол. на рік, мають моральне право прагнути економічного росту, тоді як країни з вищими доходами повинні скорочувати свої економіки (в Україні – 4500 дол. або 13900 дол. за паритетом купівельної спроможности). Однак індустріалізація бідних країн не може відбуватися за старими лекалами, тобто із забрудненням довкілля і майновим розшаруванням суспільства.

Австрія розглядається як донор міжнародної допомоги. Її зовнішньоторговельна політика повинна пріоритезувати соціальні і екологічні аспекти. Цій же меті повинне слугувати і використання Австрією своїх спеціальних прав запозичення в МВФ.

Австрійські інвестиції закордон повинні супроводжуватися передачею технологій цим бідним країнам, особливо у сфері медичної науки.

Австрія зобов’язалася виділяти щорічно 0,7% від ВВП на допомогу країнам, що розвиваються, а по факту виділяє лише 0,38%. Потрібно збільшити внески Австрії в програми ООН з протидії змінам клімату.

Австрія потребує мігрантів як робочої сили. Їй треба переформулювати свою політику так, щоби мігранти за якийсь час поверталися додому; для цього треба активізовувати зв’язки з країнами походження мігрантів.

Тим часом Австрія найбільше допомагає своїм найближчим сусідам на Балканах, сприяючи їхній євроінтеграції.

Доцільно замінити ВВП на інші параметри з повним врахуванням соціальних та екологічних аспектів.

На часі - складання реєстру кінцевих бенефіціарів всіх компаній та реєстр власників багатств для цілей моніторингу і оподаткування.

Необхідно ужорсточити стандарти як для австрійських компаній, які діють за кордоном, так і для міжнародних корпорацій в Австрії, зокрема для запобігання монополізму, шкоди довкіллю та здоров’ю.

Одним із шляхів подолання бідности бачиться розширення мережі і фахових напрямів безплатних для студентів професійних технічних училищ.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТИ

І ПРАВ МАРГІНАЛІЗОВАНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Цей розділ переважно зосереджений на забезпеченні рівних прав жінок, оскільки вважається, що саме жінки більше схильні приділяти достатню увагу проблемам клімату та довкілля, ліпше поводяться з фінансами, є більш відповідальними споживачами, менш конфліктні і т.і. Крім того, жінки виконують безплатну роботу по догляду і важку працю в сільському господарстві.

Відтак пропонується реформувати систему освіти в Австрії з гендерними квотами, а також вирівняти рівень зарплат та пенсій.

Серйозною проблемою є сегрегація в установах австрійської освіти, а також загалом дуже низький рівень освічености населення (менше 50% закінчили середню школу, 18% з вищою освітою). Австрійська система освіти вважається дуже зашкарублою і не готує випускників до реальних нових викликів, зараз в ній намагаються запровадити фінську модель навчання.

Важливим новим трендом у сфері захисту прав всіх громадян, а не лише маргіналізованих груп, стали перші прецеденти судових рішень за позовом громадян про бездіяльність уряду супроти кліматичних змін. Цей тренд шириться світом і обов’язково дійде до України. Він або призведе до активніших дій урядів на цьому напрямку або скоріше до колапсу судової системи.

Родзинкою цього розділу є боротьба в австрійських церквах проти патріархату.

ПІДСУМОК (не автора цієї статті, а в Доповіді Римського клубу)

Синергетична дія п’ятьох трансформацій сильніша за просту сукупність індивідуальних дій.

Необхідні нові індикатори добробуту. ВВП віджив свою роль.

Ключова роль ЗМІ в комунікаціях між владою і суспільством про нагальну потребу трансформації. ЗМІ повинні прагнути до позитиву і давати власний аналіз і оцінки.

Роль податків ключова – як для утвердження справедливости, так і для самої трансформації. Особливо високі податки на найбагатших повинні стати основним джерелом фінансування змін.

Через зовнішньоторговельну та інвестиційну політику Австрія впливає на інші країни і регіони.

Низький рівень довіри австрійців до свого уряду (23%) підриває зусилля з трансформації. Необхідно відбудовувати довіру, вести постійний діалог, боротися з дезінформацією.

Соціально-економічна трансформація допоможе пережити неминучі й серйозні кліматичні зміни, сприяє адаптації, зміцнить систему, державу і націю.

Доповідь готувалася за підсумками спілкування і з врахуванням внеску стейкхолдерів, науковців, спонсорів.

Джерело:

https://www.clubofrome.org/wp-content/uploads/2024/07/Earth4All-Austria-EN.pdf

Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України

з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки