Новий орган чи нова вивіска? Результати огляду кандидатів і кандидаток на посаду Голови БЕБ

Аналітичний центр Інститут Економічного Лідерства презентував результати дослідження, присвяченого аналізу кандидатів на посаду Голови Бюро економічної безпеки України (БЕБ).

Ще з моменту заснування у 2021 році Бюро мало стати інформаційно-аналітичним органом, що проводить розслідування та викриває “схеми” заради економічної безпеки держави, але без силового тиску на бізнес. Проте реформа не досягла очікуваних результатів через вплив старої фіскальної системи.

У відповідь на вимоги міжнародних партнерів та бізнес-спільноти у 2024 році було прийнято закон про перезавантаження органу з залученням іноземних експертів. Однак конкурс на посаду Голови БЕБ у 2025 році виявив значну кількість кандидатів із сумнівною доброчесністю, що може поставити під загрозу оновлення органу.

За підсумками моніторингу, лише у 5 кандидатів, що 15 березня  визначили як таких, що мають професійний бекграунд, наявні відкриті фінансові дані та відсутні зв’язки зі “старою системою”. 6 кандидатів мають помірний ступінь ризику та потребують подальшої додаткової перевірки суперечливих біографічних фактів та ймовірної політичної залежності з боку антикорупційних ініціатив. На жаль, половину оцінили як кандидатів високого ступеня ризику, тобто таких, що мають корупційні звʼязки та непрозоре джерело статків. 

До прикладу, кандидат, що “забув” задекларувати 58 земельних ділянок матері та новеньку Toyota Camry. Йдеться про старшого детектива НАБУ Михайло Буртового. У недоброчесності підозрюють і Аміла Омарова – керівника Шевченківської окружної прокуратури Харкова. Він вів справу щодо пожежі на фабриці “Хартрон”, унаслідок якої загинуло 8 осіб. Обвинувачені отримали мінімальні вироки або уникли покарання. Випадково чи ні, але серед власників компанії, що працювала на фабриці, був його родичі. Серед кандидатів також керівник підрозділу НАБУ Олександр Скомаров, що отримував щорічну зарплату понад 2 млн грн, але водночас оформив собі “матеріальну допомогу” на 152 тис. грн. Далі на кандидатів чекає тестування на знання законодавства та співбесіди з конкурсною комісією, що транслюватимуться наживо. 

Експерти рекомендують звернути особливу увагу на кандидатів та кандидаток високого ступеня ризику для того, щоби не допустити їхнього призначення на будь-які посади в інших державних структурах. Щодо кандидатів помірного ступеня ризику – тут рекомендується проведення подальших розслідувань та досліджень антикорупційними неурядовими ініціативами.  У випадку виявлення підтверджених порушень – виключити кандидатів із конкурсу. 

Якщо реформу БЕБ не реалізують належним чином, це загрожує подальшим погіршенням бізнес-клімату в Україні та зростанням втрат бюджетних надходжень через тіньову економіку. Інститут Економічного Лідерства закликає громадськість, міжнародних партнерів та ЗМІ уважно слідкувати за процесом призначення нового очільника БЕБ, аби забезпечити реальне перезавантаження органу, а не заміну таблички на дверях. 

З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.