4279 посетителей онлайн
525 0
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

НЕ ПРОСТО КОРУПЦІЯ. Земельна діяльність органів влади веде до знищення селянства та української державності.

Частина друга  (Частину першу можна прочитати ТУТ

Злочин віку під назвою «українська земельна реформа» здійснювався  «реформаторами» з такими ж цілями і точно тими ж методами, як і всі інші злочини можновладців під загальною назвою «приватизація». 

Про збереження в процесі приватизації заводів-фабрик-колгоспів-радгоспів, тобто всіх існуючих виробничих та інших підприємств як цілісних майнових комплексів, про те щоб після «роздержавлення» створити належні умови для підвищення ефективності їх діяльності, адаптувати їх разом з працівниками-співвласниками до роботи в ринкових умовах, планів не було. 

Плани були прямо протилежні: створити для всіх об‘єктів приватизації якомога гірші умови існування і господарювання з метою їх максимального  обезцінення. Так було потрібно, щоб майбутні «ефективні власники» могли  заволодіти підприємствами задешево, при цьому звісно що рядові працівники підприємств  як «ефективні власники» не розглядалися - тільки «номенклатура» усіх видів. 

Саме цією політикою був знищений економічний потенціал України, вона була відкинута з числа наймогутніших економік Європи на європейські задвірки, і саме вона стала передумовою виникнення  в Україні олігархату. 

Про так званий народний капіталізм, який в Україні міг бути абсолютно  реальним, були тільки пусті балачки - для прикриття антинародних реформ. 

Сільське господарство України початку 90-х було чи не найбільш ідеальною галуззю економіки для розубудови цього так званого народного капіталізму. Перетворити колгоспи й радгоспи після приватизації на акціонерні чи інші господарські товариства не склало б жодних проблем, для цього були всі об’єктивні й суб’єктивні передумови. 

Перш за все, подавляюча більшіть селян була за збереження цілісності господарств, бажаючих братися за самостійний агробізнес селян, тобто потенційноих реальних фермерів, було від сили один-два на село - і то далеко не скрізь. А таких хто реально розумів яким він буде, той приватний мікро-агробізнес, мабуть взагалі не було. 

Друга важлива  передумова - економічна. Колгоспи та радгоспи, навіть найгірші з них, були цілісними і як правило чималими, а по європейських мірках так просто велетенськими земельно-майновими комплексами, що дозволяло вести так зване крупнотоване виробництво. 

А це - велика економічна перевага порівняно з виробництвом дрібнотованим. Не розуміти цього можуть хіба що повні йолопи, попри це високоосвічені можновладні українські реформатори розгорнули в країні «масову фермеризацію». 

Не сумніваюся, що при слові «йолопи» у багатьох читачів промайнуло в голові щодо реформаторів: «Так вони ж і є йолопами !». 

Та ні, шановні, помиляєтеся. Дурнів серед них нема, навпаки, вони такі неглупі й кмітливі, що увесь народ за дурнів тримають і роками «кругом пальця» водять. 

Це в тому числі про «всеукраїнську фермеризацією», і про «успішні» аграрну та земельну реформи. Не було б мало не примусового знищення КСП та інших господарських товариств, створених внаслідлок реформування колгоспів і радгоспів, не було б «масової фермеризації» - не було б у привладних злочинців можливостей для дерибану мільйонів гектарів селянських земель. 

У наступній частині розпочнемо ретельний аналіз їхніх «земельних подвигів». 

Комментировать
Сортировать: