10825 посетителей онлайн
658 1
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Що не так з цінами на ліки

По темі цін на ліки вже доводилося висловлюватися у своїх дописах і в інтерв’ю журналістам. Як і передбачав, «безпощадна боротьба» можновладців за зниження цін на ліки призвела до очікуваного гротескного результату.

В Україні 9 основних виробників ліків. Це «Дарниця», «Фармак», «Юрія-Фарм», «Інтерхім», «Артеріум», «Київський вітамінний завод», «Борщагівський ХФЗ», «Віола» і «Кусум Фарм».

Сумарно ці виробники продають ліків на понад 40 млрд грн.

72% кінцевої вартості ліків формує виробник. Решта припадає на дистриб’ютора і аптечні заклади.

Що стоїть за зниженням цін РНБО і до чого воно все призведе.

Всі чули про рішуче зниження виробниками цін на ТОП-100 препаратів.

Начебто виробники ліків добровільно погодилися знизили свої ціни на 100 видів препаратів, які мовляв найбільш необхідні українцям.

От тільки в цьому ТОП-100, якщо відкрити список МОЗ – буде 9 видів аскорбінок – від манго до полуниці.

Майже 10% всіх «топ-100» у нас виявились аскорбінки з різними смаками. 

Це не жарт. 9 видів аскорбінок, ціни на які героїчно знизили до 11 грн за пачечку.

У «Дарниці», там аспірин, цитрамон, які не те щоб останні гроші коштували.

Загалом в топ-100 увійшло менше 5% від валового продажу ліків в країні.

Вийшла до абсурду комічна ситуація, коли заводи знижують ціну на 5% всіх ліків, а ціни на 95% решту навпаки зростають.

А зростають чому? Тому що уряд, замість того, щоб розібратися з ціноутворенням 9 виробників, вирішив вдарити по рентабельності аптек.

Уряд заборонив маркетингові договори, які були одним з двох джерел існування аптек.

Що це таке? Якщо зовсім просто, то умовна «дарниця» платила умовним аптекам за те, щоб на першій полиці біля каси лежав їх аспірин, а не аналог конкуренту. Так само «Київський вітамінний завод» платив гроші за те, що касир пропонував клієнту аскорбінку з певним смаком.

Це стандартна практика для фармацевтичного та навіть будь-якого іншого рітейл-бізнесу. «Квас-Тарас» теж не за безкоштовно має свій холодильник в «Сільпо».

І от уряд цей ринок вирішив просто закрити. Зі слів тієї ж «Дарниці», за такі послуги вона платила 22% до відпускної ціни.

Ці гроші не пішли в аптеки, а залишилися у виробників. Це сотні мільйонів гривень, а то й мільярди, які просто опинилися в кишенях виробників.

Аптеки ж, щоб збалансувати свій фінансовий стан, відповідно змушені були підняти маржинальність інших препаратів, аби продовжувати роботу.

В асоціації аптек б’ють на сполох, через ризик масового закриття аптек особливо в прифронтових регіонах.

З рештою, що ми маємо в результаті:

Споживачі ошукані – замість очікуваного зниження цін на те, що дійсно потрібно, отримали «знижки» на 9 смаків аскорбінки. Більше того, на решту 95% ліків, що не входять до «переліку аскорбінок», ціни навпаки зросли.

Аптеки – лишилися одного зі зрозумілих джерел доходів і виник ризик закриття принаймні їх частини. При цьому держбюджет втратив надходження від маркетингових договорів аптек, бо з цих доходів вони сплачували ПДВ.

А виробники знизили ціну на «аскорбінки» різних смаків і залишили собі сотні мільйонів чи то навіть мільярди від маркетингових договорів.

В розвиненій демократії, міністр охорони здоров’я, який підписав би список «ТОП-100», з 9 видами аскорбінок манго/маракуя/фейхоа, вже, як мінімум, був би осоромлений на всю країну і змушений подати у відставку. А як максимум, була б порушена кримінальна справа з підозрою про змову з виробниками. У нас же, він на камери ходить по аптеках, нахвалюючи аскорбінки по «зниженій ціні».

Комментировать
Сортировать:
У Радянському Союзі теж "знижували ціни" за вказівкою згори - не ринок, а ручне керування економікою. Що з цього вийшло? Дефіцит, черги, тіньовий ринок, відсутність конкуренції й мотивації для розвитку виробництва.

Коли немає ринкового ціноутворення, ресурси не розподіляються ефективно. Виробники випускають не те, що справді потрібно людям, а те, що дозволено згори. А роздрібна мережа виживає не завдяки ефективності, а завдяки "плану", "зв'язкам" або дотаціям.

Результат: товарів менше, якість гірша, економіка не росте. Люди починають шукати, "де дістати", замість просто піти й купити. І найголовніше - така система рано чи пізно або руйнується, або змушена відмовитись від централізованого втручання.

Україна ж обрала ринковий шлях розвитку. Тому не можна одночасно вимагати конкуренції та водночас командувати "знизити ціни". Це логічно і економічно несумісно.
показать весь комментарий
08.04.2025 12:13 Ответить