Їжа - визначальний чинник нашого здоров’я
За останні 60 років у їжі різко знизилася кількість поживних речовин, передусім мікронутрієнтів (вітамінів, мінералів, ензимів, флавоноїдів)
В архівній бібліотеці Академії сільського господарства Франції віднайшли довідник «Таблиця складників їжі» 1964 р. з конкретними кількісними даними про поживну цінність всіх видів овочів та фруктів, які у той час вирощувалися на території цієї країни. Дослідницький проєкт французьких журналістів допоміг співставити ці історичні дані з вмістом нутрієнтів у сучасних овочах та фруктах, які продаються по всьому світу. Результат був очікуваним, але все одно шокуючим: за останні 60 років у всіх овочах і фруктах різко знизилася кількість поживних речовин, передусім мікронутрієнтів (вітамінів, мінералів, ензимів, флавоноїдів та інш.).
Так, наприклад, зелений горошок у 1960 р. містив 65 мг кальцію на 100 г продукту, а в 2017 р. – вже лише 48,5 мг, тобто на 25% менше; вміст вітаміну С в ньому за цей період знизився з 19 мг до 13,6 мг, тобто на 30%. За підсумками аналізу 70-ти найпоширеніших фруктів та овочів з’ясували, що вміст кальцію в них в середньому зменшився на 16%, вітаміну С – на 27%, вітаміну В1 – на 21%, заліза – на 48% і т.д.
Подібне дослідження було проведене і в США під керівництвом Donald R. Davis з аналізом 43 видів овочів і фруктів в 1950 та 1999 р.р. Воно показало зменшення вмісту білка, кальцію, фосфору, заліза, вітаміну А, рибофлавіну (вітаміну В2) та аскорбінової кислоти (вітаміну С) - від 6% до 38%.
Найбільше постраждали помідори – мінус 26% кальцію, мінус 57% вітаміну В1 і мінус 59% вітаміну С. Не дивно, що навіть в Україні цей овоч, імпортований з Нідерландів чи Ізраїлю, називають пластмасовим. Ізраїльський професор Haim Rabinowitch (Hebrew University of Jerusalem), який виводить нові сорти помідорів для французької компанії Harris Moran, на закид про низьку поживну цінність і відсутність смаку його продукції, глузливо порадив заправити її оливковою олією і бальзамічним соусом. Ага, особливо коли багато видів оливкової олії вже теж не мають ні запаху, ні смаку, а в бальзамічний соус часто додають нейротоксин глютамат натрію…
Головна причина цієї деградації їжі – гонитва за врожайністю, яка веде в прямому сенсі до розмиву поживности за рахунок розмірів і ваги. Агровиробники передусім прагнуть, щоби їхня продукція була великою, красивою на вигляд і довше зберігалася. Поживні якості, від яких напряму залежать насичений смак і запах, а також наше здоров’я, їх ніяк не обходять.
Інша причина – виведення спеціальних гібридних сортів, теж з прицілом на вищезгадані маркетингові характеристики. Гібридні сорти погані або небезпечні з двох причин. По-перше, їх неможливо самостійно розводити у себе в господарстві, бо наступні покоління насіння розкладаються на первинні складники з непередбачуваними наслідками для врожаю. Тобто потрібно щороку купляти в насіннєвих компаній, що підриває продовольчу безпеку як окремого фермера, так і країни в цілому. По друге, в гібридних сортах фруктів чи овочів для продовження терміну їхнього зберігання використовується метод блокування ензиму, який відповідає за гниття. Коли така їжа потрапляє в організм людини, це створює додаткове навантаження на підшлункову залозу та інші органи травлення, оскільки нам доводиться з власних внутрішніх запасів синтезувати той ензим, який дозволить нам перетравити цю їжу. А ензими складаються з мінералів і вітамінів.
Отже, споживаючи масово продукти, вирощені з гібридних сортів – а таких зараз переважна більшість на городах і в магазинах – ми щодня вимиваємо з нашого організму багато необхідних мікронутрієнтів. Коли ж це все накладається на відчутне зменшення цих мікронутрієнтів у всіх сучасних овочах і фруктах – то усвідомлюємо серйозну загрозу для нашого здоров’я, бо люди в медичному сенсі голодують, хоча кількісно-калорійно можуть переїдати.
Додані вітаміни, мінерали та инші синтетичні харчові добавки не допомагають або й завдають шкоди здоров’ю
Щоби нейтралізувати негативний поголос про малопоживність сучасної їжі, харчова індустрія вигадала новий напрям отримання високомаржевої вигоди – виробництво і масовий продаж синтетичних вітамінів, мінералів, ензимів та инших добавок, які, мовляв, компенсують нестачу цих поживних речовин. Сьогодні кожен другий британець і кожен третій американець регулярно приймають ці харчові добавки, не кажучи вже про численні препарати для схуднення, нарощування м’язів, поліпшення пам’яті чи збільшення потенції.
В США провели дослідження над 400 тисячами відносно здорових дорослих з метою з’ясувати ефективність харчових добавок для продовження тривалости життя. Натомість результати продемонстрували вищу смертність якраз серед тих учасників експерименту, хто ці добавки приймав (при всіх інших рівних умовах). Якщо натуральні продукти, які є джерелом бета-каротину (наприклад, морква), мають превентивну протиракову дію, то прийом синтезованого бета-каротину підвищує ризик раку легенів та хвороби серця (University of Colorado). Залізо, яке входить до складу багатьох мультивітамінних добавок, накопичується в організмі, викликаючи серцево-судинні захворювання, діабет і деменцію (National Cancer Institute in Maryland).
Однією з причин шкідливого впливу на здоров’я від харчових добавок називають домішування в буцімто натуральні препарати хімічних фармацевтичних субстанцій, які можуть мати токсичну дію на нервову або ендокринну систему.
Існує дві гіпотези, чому синтетичні харчові добавки чинять нейтральну або шкідливу дію на організм людини. Перша полягає в тому, що для нормального і корисного засвоєння вітаміни і мінерали повинні бути взаємопов’язані в складні комбінації органічних сполук. Саме так відбувається в натуральних продуктах, саме в такій формі наш організм знає, що і як з ними далі робити. Натомість штучний синтез цих мікроелементів призводить до порушення нормальних біохімічних шляхів засвоєння (biochemical pathways), викликає непередбачувані побічні реакції, які можуть і зашкодити.
Друга гіпотеза витікає з першої і говорить про те, що людина, котра регулярно приймає певний набір синтетичних вітамінів і мінералів, не може їсти натуральну здорову їжу з цими самими вітамінами і мінералами через передозування або порушення вищезгаданих біохімічних шляхів. Відтак, розбалансовується загальний метаболізм, і людина постійно харчується малопоживною хімічною їжею.
Екструзія злаків перетворює протеїни на нейротоксини
В 1960 році в Мічиганському університеті було проведено експеримент над щурами: першу групу гризунів годували кукурудзяними пластівцями і водою; другій групі дали картонну коробку з-під тих пластівців і воду; третя група (контрольна) отримувала стандартний сухий корм і воду. Результати експерименту показали, що контрольна група почувалася добре; друга група поступово ставала летаргічною і з часом померла від недоїдання; перша ж група, яка їла кукурудзяні пластівці, померла найшвидше. Причому гризуни в першій групі були дуже агресивними, кусали одне одного, билися в припадку і зрештою померли в конвульсіях. Посмертний розтин показав дисфункцію підшлункової залози, печінки і нирок, дегенерацію спинного мозку внаслідок інсулінового удару. Кумедність цього жорстокого експерименту в тому, що пацюки, які їли картонну коробку, прожили довше, ніж пацюки, які їли пластівці з цукром і синтетичними вітамінами та мінералами.
В даному випадку найбільшими винуватцями виявилися екструдовані протеїни у злакових пластівцях. Екструзія – це процес денатуралізації білків внаслідок їхнього сплющення при високій температурі і тиску. Саме так виготовляються муслі та инші так звані «здорові» сніданки.
Як пояснив американський біохімік Paul Stitt з Університету Вісконсіна, в результаті білки перетворюються на сполуки, які поводяться в організмі людини як нейротоксини. Вже не кажучи про цукор і харчові добавки. Тому і спостерігалися вищезгадані неврологічні симптоми у гризунів.
Мораль? Їжте на сніданок яєшню з салом; ну або звичайну вівсяну кашу з молоком і маслом.
Джерела:
https://www.youtube.com/watch?v=ngjAqzam0fU
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15637215/
Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України
з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки
