Цифровізація митниці: стабільність у нестабільному світі

Цифрові рішення української митниці сприяють євроінтеграції та змінюють правила гри на користь одразу всіх учасників ринку.

В умовах геополітичної нестабільності та економічних криз ефективна та передбачувана митниця – не лише важливий елемент економічної безпеки країни. Прозорість та передбачуваність регулювання створюють сприятливе середовище для розвитку торгівлі та інвестицій.

Один із напрямків, за допомогою якого на митниці досягають цієї стабільності - цифровізація. Автоматизація процесів та інтеграція з міжнародними системами забезпечують швидке та прозоре митне оформлення, мінімізують корупційні ризики, зменшують навантаження на добропорядний бізнес та стимулюють розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

На даний час українська митниця вже досягла високого рівня автоматизації процесів - більш ніж 99% митних декларацій подаються та оформлюються в електронному вигляді.

Завдяки запровадженню електронного декларування товарів, що переміщуються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, взаємодія митних органів з операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками відбувається повністю в електронному вигляді.

Подальша модернізація ІТ-систем відображена у Довгостроковому національному стратегічному плані цифрового розвитку митної служби, заснованому на Багаторічному стратегічному плані електронної митниці ЄС (MASP-C).

Централізація як ключ до ефективності

ІТ трансформація митниці передбачає не точкове оновлення окремих ІТ рішень, а створення нових систем, які дозволять більш ефективно забезпечувати митний процес - швидко, безконтактно, із застосуванням аналізу даних.

Відтак запуск централізованої автоматизованої системи митного оформлення "Центр" дозволив неабияк оптимізувати митні процеси, одночасно підвищивши безпеку даних.

Митний кодекс України вже сьогодні передбачає можливість виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення без участі посадовців. У подальшому централізована система сприятиме створенню ефективної інформаційної взаємодії з країнами ЄС.

Протягом останнього року було запущено ряд нових складових АСМО "Центр", основні серед яких:

- Журнал пункту пропуску;

- Електронна система управління гарантіями;

- Система управління рішеннями митних органів.

Модуль "Журнал пункту пропуску" із серпня 2024 року успішно застосовується у всіх автомобільних пунктах пропуску, дозволяючи щоденно опрацьовувати більше 6 000 переміщень через кордон.

Ця розробка дозволила митниці мінімізувати ручне внесення інформації, інтегруватися з інформаційними ресурсами інших контролюючих органів, що суттєво прискорило проходження митного контролю на кордоні як комерційними вантажами, так і громадянами. Пропускна спроможність автомобільних пунктів пропуску за орієнтовними оцінками збільшилась на третину.

Наступним етапом розбудови функціоналу Журналу пункту пропуску стало запровадження у грудні 2024 року електронного доручення на навантаження для застосування у морських портах. Адже саме море є головним шляхом експорту вітчизняної агропродукції.

Системи фіксації перетину кордону, аналогічні Журналу пункту пропуску, не є обов’язковими в ЄС та, відповідно, функціонують не в усіх країнах-членах Союзу. Разом із тим, при створенні цього ІТ-рішення розробники враховували дотичні європейські системи та закладали відповідні механізми.

Запровадження в Україні електронної системи управління гарантіями було зумовлене приведенням до європейських стандартів практики гарантування доставки та зберігання вантажів під митним контролем. Так, після змін до Митного кодексу України з’явились фінансові установи зі статусом гаранта і суб’єкти господарювання з авторизаціями на застосування спрощень у вигляді загальних гарантій або звільнення від гарантії. При цьому у компаній залишилась також можливість користуватися індивідуальними гарантіями або грошовою заставою.

Зважаючи на зміни у питаннях гарантування, електронна система управління гарантіями забезпечила можливість електронної взаємодії між усіма учасниками зовнішньоекономічних операцій: суб’єктами господарювання, гарантами та митницею.

Протягом 2024 року із використанням електронної системи управління гарантіями було зареєстровано більше 130 загальних гарантій на суму більше 2 млрд грн та більше 120 тис. індивідуальних гарантій на понад 100 млрд грн.

ЄС наразі також працює над запровадженням централізованої системи управління гарантіями (Guarantee Management System – GUM). Тож наявність такої системи в Україні дозволить налагодити відповідну автоматизовану взаємодію з європейською версією. Водночас, гарантії, які реєструються в електронному вигляді для цілей спільного транзиту (NCTS), використовуються в Європі уже сьогодні.

Система управління рішеннями митних органів (Customs Decision System – CDS) стала ще однією євроінтеграційною ініціативною, яка була запущена українською митницею наприкінці минулого року. CDS – національна електронна система управління митними авторизаціями, аналогічна одноіменній системі Європейського Союзу.

Вона є інструментом електронної взаємодії між бізнесом та митними органами під час отримання компаніями авторизацій на застосування спрощень та статусу авторизованого економічного оператора (АЕО).

В подальшому функціонал системи розширюватиметься для надання суб’єктам господарювання дозволів на здійснення митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, митного складу і т. д., зменшуючи пов'язані з цим адміністративні та фінансові витрати.

Автоматизація процесів як запорука ефективного контролю

Без цифрових рішень не вдалося б реалізувати і так званий "митний безвіз", до якого Україна приєдналася ще в 2022 році. Відповідно до міжнародних зобов’язань, у квітні минулого року наша країна успішно перейшла на застосування наступної версії електронної транзитної системи NCTS Фаза 5, випередивши у цьому багато європейських країн. Відтак, український бізнес може користуватися низкою транзитних спрощень, які сприяють швидкому проходженню товарів між 36 країнами-учасницями Конвенції про процедуру спільного транзиту і зменшують вартість митних процедур.

Ще одним цифровим рішенням української митниці в минулому році стало впровадження нової автоматизованої системи аналізу ризиків "АСУР.Центр". Апробація елементів штучного інтелекту підтвердила доцільність їх використання у подальшому розвитку системи. ШІ дозволяє не лише прискорити аналіз ризиків, але й автоматизувати рутинні процеси. Завдяки цьому система працює на основі динамічних критеріїв і неупереджених розрахунків, що дозволяє уникати суб’єктивного втручання.

Досягненням також стало впровадження митною службою програмно-інформаційного комплексу "Рішення щодо зобов’язуючої інформації". Він є аналогом європейських систем BTI/BOI (Binding Tariff Information/ Binding Origin Information) і дозволяє підприємствам завчасно отримувати рішення митних органів, що прискорює митний контроль та оформлення товарів.

Прозорості процесу сприяє оприлюднення прийнятих рішень на веб-ресурсі митної служби "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".

Можливості для бізнесу, переваги для громадян

Один із головних принципів сучасного державного сервісу – це доступність. Саме тому в Особистому кабінеті веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" для громадян та підприємств доступний широкий спектр сервісів для електронної взаємодії з митницею, які суттєво знижують потребу в паперовій документації. Зокрема, для підприємств реалізовано можливість:

- подання заяви про надання авторизації АЕО чи про надання авторизації на застосування інших спрощень; додавання онлайн всіх необхідних документів; відстеження статусу розгляду раніше поданої заяви; оперативного реагування на запити митного органу; надання додаткових документів;

- подання заяви про повернення коштів авансових платежів з "єдиного рахунку" та заяви про повернення з державного бюджету помилково або надміру сплачених сум митних платежів та пені.

Попереду заплановане введення додаткових складових, у тому числі спроектованих з урахуванням подальшої європейської інтеграції.

Громадяни рік тому отримали можливість самостійно декларувати експрес-відправлення вартістю до 10 000 євро та сплачувати митні платежі прямо зі смартфону. Також в Особистому кабінеті громадяни можуть швидко отримати інформацію про статус проходження посилки на митниці.

Зараз митна служба реалізовує "глобальну" Службу підтримки "Help Desk", з якою бізнес та громадяни зможуть швидше отримувати консультації з митних питань через телефон, онлайн-чати та електронні звернення.

Митниця – командний гравець

Невід’ємною складовою здійснення митної справи сьогодні є автоматизація обміну інформацією для митних цілей. Вона не лише підвищує ефективність митного контролю, але й сприяє глобальній економічній інтеграції, посиленню безпеки та зменшенню витрат для всіх учасників процесу.

Поширення можливостей для обміну інформацією з підприємствами та митними органами суміжних країн має для України велике значення ще і в якості антикорупційного заходу.

Наразі українська митниця здійснює автоматизований обмін попередньою митною інформацією з митними адміністраціями Молдови, Грузії, Азербайджану, Словаччини та Угорщини.

Стратегічно важливим стало підписання у минулому році українсько-турецької Угоди про електронний обмін попередньою інформацією щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються між сторонами. Зараз вживаються заходи для реалізації такого обміну на практиці.

Успішно завершено вже два етапи пілотного проекту з обміну попередньою митною інформацією між Україною, Молдовою та Румунією у рамках програми EU4Digital з використанням платформи SEED+.

З урахуванням отриманого досвіду українська митниця готується до реалізації аналогічного проекту з Литвою та проводить відповідні консультації з Фінляндією.

Питання обміну інформацією піднімалося і під час нещодавнього візиту в Україну очільників митних адміністрацій Нордичних країн - Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Тож розраховуємо на можливість подальшого розширення такого формату співпраці на північноєвропейський регіон.

Крім того, в Україні активно впроваджується автоматизований інформаційний обмін на національному рівні. Митниця успішно обмінюється даними з Державною податковою службою та Міністерством аграрної політики та продовольства України в рамках режиму експортного забезпечення, з Міністерством соціальної політики України щодо гуманітарних вантажів, з Мінрозвитку - в частині єЧерги тощо.

Перспективи України в частині інтеграції у митний ІТ-простір ЄС

Євроінтеграція – це не просто деклароване гасло, а комплексна стратегія, що вимагає системних реформ та імплементації конкретних заходів для наближення України до стандартів Європейського Союзу. Два роки поспіль митна сфера України отримує високі оцінки Єврокомісії у Висновку щодо заявки України на членство в ЄС, зокрема, і завдяки успішній діджиталізації.

На початку цього року представники митної служби України представили фахівцям Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії (DG TAXUD) національні IT-системи. Це ознаменувало новий етап у діалозі щодо інтеграції України в митний ІТ-простір ЄС. Європейські партнери високо оцінили прогрес у цифровізації митних процесів в Україні, що є важливим сигналом для майбутньої інтеграції.

Митний союз об’єднує країни, водночас мовні особливості потребують прискіпливого узгодження термінів. З цим українська митниця зіштовхнулася, готуючи проект нового Митного кодексу України на основі законодавства ЄС. Мова цифр і кодів виключає непорозуміння. Вона не знає кордонів і забезпечує чіткість та прозорість у міжнародній торгівлі.

Українська митниця прагне бути зрозумілою, швидкою та прогнозованою. Цифровізація – це ключ до якісних змін, які роблять Україну сильнішою.