9847 посетителей онлайн
3 299 4
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Напишіть про нашого сина, батька, чоловіка

іван,груб'як

Недавно, я зробив допис про українського артилериста, батька трьох дітей, який пішов воювати на початку повномасштабного московського вторгнення.

Згодом, мені написали кілька людей з проханням розказати про їхніх близьких, родичів, які теж на фронті. Вони не є медійними, але людям дуже хочеться, щоб про цих воїнів знали.

Дорогі українці, я дуже хочу, щоб про кожного, хто воює проти російських окупантів, розповідали постійно.

Особисто, я не маю такої змоги. Весь час в мене забирає війна і певна робота, яка пов'язана з безпекою та пропагандою українських воїнів в світі. Тут поки що без коментарів.

Я дуже прошу журналістів з районних видань, обласних, центральних - звертайте увагу на звичайних воїнів. Саме вони, а не медійні персонажі заслуговують на нашу увагу.

Те саме, я хочу адресувати волонтерам, блогерам... Пишіть про звичайних українців, а не шукайте "відомих", щоб зібрати "вподобайки".

Саме на простих хлопцях та дівчатах: піхота, артилерія, танкісти та інші - тримається фронт.

Фронт тримається на колишніх різноробочих, будівельниках, трактористах, студентах, будівельниках, вчителях...

Саме вони - воборюють українську Перемогу.

Я дуже прошу звернути увагу на це питання всіх вчителів, викладачів. Адже тепер у кожної школи чи вузу - є інтернет сторінка.

Пишіть про ваших учнів чи студентів, колишніх і теперішніх. Пишіть про ваших односельчан чи знайомих з вулиці, будинку.

Люди в пікселі і "мультикамі" - це український щит і меч. Українські воїни - це захист ваших дітей і внуків.

Весь світ захоплюється нашими воїни, але тільки в Україні можна побачити зневагу і байдужість до своїх захисників, які для декого є нагадуванням, що в нас триває війна.

Ніхто не народжується для війни, але в нас не має іншого виходу, як вчитися воювати, бути сильними і знищувати ворогів, щоб наша країна була. Щоб наші діти і батьки мали можливість жити.

Якщо, ми не зупинемо ворога. Окупанти знищать нас. Третього варіанту не має.

іван,груб'як

PS.
На світлині - Іван Груб'як, український артилерист, простий сільський хлопець, батько трьох дітей, який пішов воювати в перші дні повномасштабного московського вторгнення.

Саме такі, як Іван - гарантія безпеки і майбутнього України.

Комментировать
Сортировать:
Воїнам України, безмежна Народна Любов !!!❤️❤️❤️💙💛...
показать весь комментарий
13.04.2025 16:31 Ответить
Але ж є зустрічна пропозиція. Я б теж хотів, як й Ви, вести блога тут на сенсорі. Але Ви - так би мовити, біла кістка, а я - простий громадянин України, тобто холоп. Вам можна тут вести блога, а мені - ні. Щоб виконати Вашу пропозицію "до блогерів та волонтерів: пишіть про військових, бо в мене немає часу" - то допоможіть, поставте питання перед адмінами: хай дозволять мені відкрити блога. Не гірше за Вас. Дякую.
показать весь комментарий
13.04.2025 21:06 Ответить
А Ви Бутусову не пробували написати?
показать весь комментарий
14.04.2025 01:39 Ответить
А куди саме? Я намагався ставити питання кудись на адресу адмінісрації сайту, відповіді не було, чи була незадовільна, не пам'ятаю. А питання таке (може, Ви підкажете?) : чи можу я, та яким чином, завести блог на Сенсорі та друкувати дописи, на кшталт того, під яким ми зараз обговорюємо. Не бачу такої кнопки, опції та інших ознак. (Слабко орієнтуюся на АйТі). Щодо пана, Вами згаданого, то стосунки не складаються: постійно банить мене за найменше зауваження під його дописами, навіть якщо коректно вказую на друкарську помилку, чи "переплутав північ та південь". Краще нічого йому не писати взагалі, та не коментувати.
показать весь комментарий
14.04.2025 07:53 Ответить