Міфи про безпечність пестицидів

Міф 1         «Всі сільськогосподарські отрутохімікати науково протестовані, щоби гарантувати їхнє безпечне застосування»

Насправді переважна більшість пестицидних композицій вважаються безпечними тому, що безпечним визнали активний інгредієнт, як цього вимагає законодавство. І на цій підставі робиться висновок, що безпечним для здоров’я людей є і весь пестицид. Тим часом вже є наукові дані про те, що токсичність повної формули пестициду може в сотні разів перевищувати токсичність його активного інгредієнта за рахунок синергетичної взаємодії активного інгредієнта з іншими складниками, як то ад’ювантами,  сурфактантами, розчинниками, піногасниками. Крім того, на практиці в кожному циклі агровиробництва застосовується коктейль різних пестицидів одночасно або послідовно (10-12 кроплень впродовж року – це середня норма, полуниця і яблука обробляються хімікатами до 23-26 разів). При аналізі вирощеної продукції, а також крови і сечі людей виявлені залишки різних видів пестицидів; в пуповинній крові знайдено 232 хімікати, пов’язаних з пестицидами. Однак в національних законодавствах не існує вимоги тестувати вплив на організм людини ні повної формули одного пестициду, ані поєднання різних пестицидних формул.

Міф 2                  «Залишки пестицидів в продуктах харчування або в організмі людини присутні в настільки низьких концентраціях, що вони не можуть завдавати шкоди»

Насправді дослідження продемонстрували, що пестициди призводять до серйозних розладів ендокринної системи, а їхня токсичність на неї є більшою якраз при малих дозах. Справа в тім, що при дуже низьких буцімто «безпечних» концентраціях (одна частина на трильйон) хімікати, що входять до складу пестицидів, поводяться в організмі людини як гормони, здатні проникати всередину клітин, порушуючи роботу наших власних гормонів, що особливо небезпечно для організму дитини в утробі або ранньому розвитку. Гормони, серед іншого, беруть участь у процесах формування різних органів і функцій – зору, слуху, нервової системи і т.д. Якщо певний людський гормон блокується або заміщається гормоновидним складником пестициду, якийсь орган або функція дитячого організму будуть нерозвинені належним чином, і такий стан потім вже майже неможливо виправити протягом всього життя. Для аналогії: уявіть собі, що ви відрізали півбруньки, і який тоді з неї виросте листок, якщо взагалі виросте, або ви відрізали невеличку частину дорослого листка.

Пестициди часто діють як стероїдний гормон естроген, тривала дія якого асоціюється з раком статевих органів (яєчка або яєчників, шийки матки, простати, молочної залози тощо) або порушенням репродуктивних функцій (ендометріоз, гіпоспадія, погіршення якости сперми тощо).

Ні індустрія, ані уряди ніколи не проводили жодного тесту на предмет впливу пестицидів на внутрішньоутробний плід (через споживання мамою неорганічних продуктів харчування), новонароджених і дітей до настання статевої зрілости, зокрема можливого зв’язку з пандемією неінфекційних захворювань у цій популяції (за класифікацією ВООЗ) – вроджені дефекти, вплив на репродуктивну систему, рак, прояви нейротоксичности в період росту, епігенетичні мутації, розлади ендокринної, імунної і метаболічної систем. Нинішня пошесть автоімунних, психічних захворювань серед дітей (особливо аутизм, шизофренія, депресія) є результатом їхнього раннього і тривалого контакту з різними хімікатами, серед яких провідна роль належить пестицидам, бо вони тепер є практично у всякій їжі. Діти особливо вразливі до дії пестицидів у будь-яких дозах, тому що в них ще немає повністю сформованої захисної функції ензимів в печінці, котрі здатні розкладати токсичні залишки пестицидів.

Тим часом декілька проведених тестів з різними пестицидами на лабораторних пацюках показали серйозне ураження функцій печінки і нирок, порушення когнітивних функцій, дегенеративні процеси в центральній нервовій системі, пухлини в головному мозку навіть при використанні доз, які вважаються безпечними (з врахуванням різниці в масі тіла людини і пацюка).

Тобто при низьких концентраціях пестицидів сильно страждають ендокринна, імунна та нервова системи, а при більших концентраціях утворюються пухлини, відмовляє печінка і нирки.

Дослідження в США за останні 30 років із застосуванням коефіцієнту кореляції Пірсона показали дуже сильний зв’язок між зростанням кількости випадків аутизму та раку щитоподібної залози в дітей і об’ємами застосування гліфосату та інших органофосфатів. Ці гербіциди гальмують розвиток аксонів в головному мозку, які забезпечують продуктивні зв’язки між нейронами. Лавина доказів шкоди гліфосату змусила ВООЗ ще в 2015 році включити його до другої найвищої групи канцерогенів (Group 2A). На превеликий жаль, в ЕС під тиском агрохімічного бізнесу досі дозволений цей отрутохімікат. Це якраз той випадок, коли нам не слід орієнтуватися на стандарти ЕС, а думати передусім про здоров’я людей, а не про виручку бізнесу.

Міф 3        «Сучасні види пестицидів швидко розкладаються на безпечні біологічні складники»

Це неправдиве твердження легко спростовується самим фактом існування таких офіційних термінів, як «максимально допустимі рівні залишків пестицидів» і «допустима добова доза пестицидів» в продуктах харчування. Якщо вони швидко і безпечно розкладаються, то навіщо нам пильнувати на дози і рівні?

Інша проблема полягає в метаболітах пестицидів, тобто в продуктах їхнього розпаду. Вже доведено, що навіть якщо самі залишки пестициду можуть бути на так званому «безпечному» рівні, то їхні метаболіти бувають значно більше токсичними. 

Міф 4        «Регуляторні органи суворо слідкують за дотриманням норм безпечности застосування пестицидів»

Насправді регуляторні органи базують свої дозвільні рішення переважно на основі закритих нерецензованих (псевдо)досліджень індустрії, до яких громадськість не має доступу, а не на основі незалежних рецензованих досліджень без конфлікту інтересів. В тих випадках, коли завдяки витоку інформації вдається отримати копію внутрішнього дослідження компанії-виробника, воно виявляється або дуже слабко обґрунтованим, якщо метою є довести безпечність препарату, або показує серйозну шкоду для здоров’я і довкілля і тому ніколи не оприлюднюється. Науковці, які беруть участь у дослідженні, що фінансується бізнесом, зазвичай підписують зобов’язання про нерозголошення результатів під загрозою кримінального переслідування.

У цій сфері, як і в багатьох інших, де замішані великі прибутки, часто діє принцип «карусельних дверей», коли регулятори і бізнесмени міняються місцями, отримуючи взаємну вигоду й нехтуючи здоров’ям громадян.

Вищеописаний досвід свідчить про те, що як національні уряди інших держав, так і міжнародні організації, представлені цими урядами, не можуть бути взірцем для вироблення політики України у сфері регулювання та контролю за обігом пестицидів (чи в будь-якій іншій сфері), оскільки ці уряди та організації сильно скомпрометовані надмірним корупційним впливом з боку бізнесу[1]. Більш слушним було би орієнтуватися на незалежні наукові і рецензовані дослідження, навіть якщо їхня кількість незначна (бо зацікавлена індустрія здатна легко продукувати сотні куплених псевдодосліджень), але їхні висновки ніхто не зміг спростувати. Другий маркер, по якому можна реально оцінювати ситуацію, - це живий досвід і практика: люди вже понад півстоліття харчуються хімічною їжею, і за цей період спостерігається невпинне зростання неінфекційних хронічних фізіологічних і психічних хвороб, які сьогодні вийшли на перше місце у світі як причина передчасної смерти.

Типовий аргумент про високі ціни на органічну продукцію спростовується колосальними витратами на лікування вищезгаданих хронічних хвороб, як на рівні окремої родини, так і в національних і глобальних масштабах.

Тема, порушена в цьому Огляді, вкотре ставить на порядок денний питання про заборону продажу неорганічних добрив і пестицидів фізичним особам і приватним домогосподарствам. Якщо у випадку офіційно зареєстрованих фермерських господарств ще можна апелювати до того, що, мовляв, різке позбавлення їх цих продуктів поставить під загрозу врожаї і доходи (що частково правда), то у випадку приватних домогосподарств зазвичай немає прямої залежности добробуту родини виключно від грядок біля хати, бо є інший заробіток. Не можна тут говорити і про вільний ринок і право громадянина на власний вибір труїтися хімікатами, бо, на відміну від паління цигарок чи вживання алкоголю, де шкода обмежується юзером і найближчим оточенням, застосування отрутохімікатів моїм сусідом матиме прямий негативний вплив на мою ділянку, мої рослини і моє здоров’я через поширення вітром або дифузію ґрунтових вод.

Будемо сподіватися, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів нарешті внесе на розгляд парламенту відповідний законопроєкт.

Інші важлива ініціатива мала би надійти від Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і полягати в тому, щоби все дитяче харчування в Україні (в закладах дошкільної та шкільної освіти і в мережах продуктових магазинів) і харчування вагітних було виключно органічно сертифікованим.

Джерела:

https://www.youtube.com/watch?v=uJlZINd83Ck

https://factor.niehs.nih.gov/2024/7/science-highlights/endocrine-disruptors

https://www.pan-europe.info/eu-legislation/hormone-disrupting-pesticides-edcs

 Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України

з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки

[1] Наприклад, харчові рекомендації МОЗ України базуються на рекомендаціях ВООЗ, де нічого не сказано про шкоду пестицидів і необхідність харчуватися органічною їжею. Тобто ВООЗ і Україна ігнорують жахливу реальність з нашим здоров’ям і незалежні дослідження, бо це, мовляв, зашкодить економіці: якщо заборонити пестициди і синтетичні добрива, то впаде ВВП. Ось така викривлена логіка.