Маски знято. Що маємо з позитиву?

Так звані "мирні перемовини" фактично провалились. І це добре. Саме так! Поясню, чому?

- Вони були за визначенням приречені на провал, адже базові засади та припущення до переговорів американців були хибними, що не могло призвести до взаєморозуміння із Європою у цілому та Україною зокрема. Але тепер, як і увесь світ, чітко розуміємо, з ким маємо справу. І вчасно позбавляємось ілюзій та пустих очікувань.

- Очікування від цих "перемовин" були занадто розігріті пресою, як свого часу з контрнаступом. І це було небезпечно, бо створювало неймовірний тиск на Україну, наших переговорників.

- Ми не втягнулись у небезпечний процес поступового та системного "примушення до миру". В односторонньому порядку. Через тактику "тисячі маленьких порізів". Не встигли. Бо американська адміністрація послідовно шукає швидких рішень. Що зазвичай призводить до провалу.

- "Сировинна угода" фактично втратила свій сенс.

Чому "це все" взагалі стало можливим? Трамп же прямим текстом казав, що путін його друг і він йому вірить. Про що ще необхідно говорити?! У них був "междусобойчик". Ціна - Україна. Для Трампа віддати те, що йому і так не належить, легко й зовсім не жалко. Не вдалося.

Європа усе це чудово розуміє. Тому вони на нашому боці. Наразі наші інтереси співпадають.

Американці в межах так званого цивілізованого світу лишилися самі. І це на фоні тотальної тарифної війни з усім світом (окрім раші, як не дивно) та повномасштабної торговельної війни із Китаєм. До якої, як виглядає, Китай давно готувався. Навідміну від США.

Розбудова нової конфігурації європейської безпеки, де Україна відіграватиме ключову роль, тепер ще прискориться.

Ми приречені до формування нової системи відносин з Білим домом. На основі прагматичних інтересів обох сторін. Але тепер ми ці відносини будемо розбудовувати разом із європейськими лідерами.

Америка не готова до ізоляції і вимушена буде шукати компромісів з Європою, до якої приєднаються у цьому Канада, Японія, Австралія, Індонезія, Таїланд тощо. І це добре.

Легко не буде. Та й коли було?! Нам своє робити. Лише сильна Україна, сильна армія та сильна економіка є гарантією миру. Лише сильні можуть дозволити собі таку розкіш як Мир. І ми це зробимо. Разом із "колективним заходом". А решта може йти за "російським військом кораблем"!