Поганий і найгірший сценарії лежать на столі

Біда в тім, що пропаганда телемарафону і провладних лідерів думок та блогерів прирівняли перемовини до зради, пошук мирних рішень до капітуляції. Вони поставили знак дорівнює між Україною та Зеленським. Не підтримуєш дії Зеленського, критикуєш його, Єрмака, "слуг" значить ти "зрадник" і проти України. Підтримуєш пошук рішень для припинення війни - значить "агент Кремля".

Мені щиро жаль українців, які сприймали на віру слова Арестовича про 2-3 тижні, заяви Подоляка, що перемовин не буде, а буде ультиматум росії і вона його прийме, про каву в Криму. Мені жаль тих, хто вірив і не піддавав критиці в своїй голові заяви Буданова, що 2023 чи 2024 стануть переломними, про швидкий вихід на кордони 1991 року. Мені жаль співвітчизників, які втікали і продовжують втікати від реальності. Вона ж так чи інакше наздожене. Наздожене і дуже болісно прихлопне. І ось вона та сама реальність - на столі лежать поганий і найгірший сценарії.

Мирний план Трампа і економічна співпраця із США або ж найгірший - затяжна війна без будь-якої форми участі США: без допомоги, і розвідданих. Ще в листопаді 2023 року у своїй колонці для The Economist нині відставний головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний писав, що затяжна війна становить загрозу для нашої держави.

Спитаєте, а чому вибір між поганим та найгіршим сценаріями? Не перший рік намагаюся докричатися, аби суспільство краще придивилося до тих, кого собі обрало.

На чолі з ким перемагати зібралися? Із Зеленським, дипломатом-"ларьочником" Єрмаком, Кирилом Тимошенком, який просто так вирішив собі їздити позашляховиком, переданим Україні для гуманітарних потреб, "ригом" Татаровим. Із Резніковим-"яйця по 17 грн", чи тепер на його місці Умєровим, за яким тягнеться скандал з бракованими мінам. Корупція в нашому Міноборони - це найкращий союзник путіна. Бо ті, хто послаблюють армію - допомагають ворогу.

Верещук, Данілов, Безугла, Арахамія, Гетманцев, Стефанчук, а "слуги"-втікачі, які погоріли на хабарях, а тепер елітні "біженці" за кордоном. А "опзж" у Верховній Раді, яке в унісон голосує з тими ж "слугами". Коли я згадую і перелічую цих людей у мене відчуття, наче я їм лимон. Ви наївно думали, що ці люди ведуть нас до перемоги?

Мені вже набридає нагадувати про закриття ракетних програм у 2019-2021 роках, розмінування Півдня, гроші на дороги замість оборонки, призначення сексологинь послами замість фахових дипломатів, хамство іноземним партнерам.

Ми вистояли і стоїмо проти в рази крупнішого ворога не завдяки вищезгаданим людям , а всупереч. І не Байден, і не Трамп винні, що на столі не лежать хороші сценарії. Тому зараз чимало українців нагадують мені важкохворого пацієнта до якого прийшов лікар і якому хоче зробити операцію, щоб той жив далі. Так, лишаться шрами, так буде важко, але це дасть шанси жити. Але впертий пацієнт замість реального лікування обирає сильні дози знеболення. Знеболити і думати, що ніякої хвороби немає.

Поганий і найгірший сценарії все ще лежить на столі… Червона таблетка або синя.