Безплужний метод агровиробництва – переваги і вади

В останні декілька років в Україні став популярним і активно розвивається напрям агровиробництва, який передбачає відсутність оранки або мінімальну оранку (no-till, mini-till, strip-till). Цей метод покликаний запобігати ерозії, сприяти регенерації і консервації ґрунтів завдяки відсутности механічного порушення цілісности структури ґрунту. Разом з тим, він включає активне використання мінеральних добрив, а також гербіцидів як в передпосівний період для знищення бур’янів, так і в період росту, якщо висіяні рослини є генетично модифікованими і тому толерантні до гербіцидів. Власне, використовуються всі види пестицидів, наприклад фунгіциди або інсектициди.

Це призвело до двох негативних наслідків. По-перше, частина бур’янів адаптувалася і стала резистентною до отрутохімікатів, що вимагає постійного збільшення дози, але й це не завжди допомагає і врожаї втрачаються. По-друге, застосування безплужного землеробства дає мінімальний ефект для запобігання деградації й ерозії ґрунтів і не зупинило втрату родючості через зменшення частки гумусу.

Саме така картина нині спостерігається, наприклад, в Австралії. Ще з 1960-х років там активно розвивається тренд мінімальної оранки при активному застосуванні неорганічних добрив і отрутохімікатів; при цьому якість ґрунтів невпинно погіршується, і на сьогодні деградовані сільськогосподарські землі складають дві третини земельного фонду. Подібна ситуація спостерігається і в Середземномор’ї, зокрема на оливкових плантаціях.

Немає жодних сумнівів у тому, що безплужне землеробство саме по собі справді сприяє здоров’ю ґрунту і повинне активно заохочуватися. Але застосування синтетичних добрив і різних видів пестицидів нівелює його цінність, бо отруєння мікробіому розбалансовує біохімічні процеси, необхідні для нормального розвитку рослин, і виснажує ґрунти. Іноземний досвід мав би допомогти вітчизняним аграріям уникнути помилок. Помірна оранка при органічному агровиробництві є одним із способів боротьби з бур’янами та шкідниками і забезпечує аерацію ґрунту. Так, механічна обробка частково порушує цілісність структури ґрунтів і життєдіяльність мікробіому, але очевидно, що хімічний вплив від пестицидів явно сильніший, адже він тотальний і невибірковий: мікроорганізмам легше уникнути великого плуга, аніж потоку кислотно-соляного розчину.

Крім того, як каже відома австралійська доктор наук з біохімії ґрунтів Крістін Джоунз (Christine Jones), родючість і якість ґрунтів найшвидше відроджується завдяки максимальному фотосинтезу максимальною кількістю різноманітних рослин, тому що провідну роль у цьому процесі відіграють кореневі ексудати. Іншими словами, не можна залишати землю під чорним паром, бо вона тоді не відпочиває, а навпаки відмирає без фотосинтезу і роботи мікроорганізмів, а також слід відмовитися від монокультурних посівів, бо це знищує біорізноманіття.

Чому в Україні більшу популярність має безплужне, а не органічне агровиробництво? Справа в тім, що відсутність оранки не означає, що фермер не використовує сільськогосподарську техніку. Використовує, просто насадки інакші. І всі інші так звані “inputs” теж повинні куплятися у фірм навколо фермера, зокрема мінеральні добрива та отрутохімікати. Тобто, метод no-till майже не зменшує витрат фермера (хіба що трохи на солярку) і дозволяє сервісним фірмам і далі спокійно заробляти. Натомість органічне виробництво з власного насіння реально збільшило би прибутки фермера з гектара й водночас позбавило би обслуговуючі хімічні агрофірми стабільних надприбутків.  

Ця тема, як і попередня стаття про серйозну шкоду пестицидів для довкілля і здоров’я, вкотре ставлять на порядок денний питання про заборону продажу неорганічних добрив і пестицидів фізичним особам і приватним домогосподарствам. Якщо у випадку офіційно зареєстрованих фермерських господарств ще можна апелювати до того, що, мовляв, різке позбавлення їх цих продуктів поставить під загрозу врожаї і доходи (що частково правда), то у випадку приватних домогосподарств зазвичай немає прямої залежности добробуту родини виключно від грядок біля хати, бо є інший заробіток. Не можна тут говорити і про вільний ринок і право громадянина на власний вибір труїтися хімікатами, бо, на відміну від паління цигарок чи вживання алкоголю, де шкода обмежується юзером і найближчим оточенням, застосування отрутохімікатів моїм сусідом матиме прямий негативний вплив на мою ділянку, мої рослини і моє здоров’я через поширення вітром або дифузію ґрунтових вод.

Будемо сподіватися, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів нарешті внесе на розгляд парламенту відповідний законопроєкт.

Інша важлива ініціатива мала би надійти від Державної служби з питань безпечности харчових продуктів та захисту споживачів і полягати в тому, щоби все дитяче харчування в Україні (в закладах дошкільної та шкільної освіти і в мережах продуктових магазинів) і харчування вагітних було виключно органічно сертифікованим.

Джерела:  

https://www.australiancollaboration.com.au/pdf/FactSheets/Land-degradation-FactSheet.pdf

https://www.mdpi.com/2077-0472/12/3/407

https://csanr.wsu.edu/no-till-soc/  

Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України

з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки