Як «Генерал Мінерал» м’яко приземлився у Києві після «американських гірок» Трампа

Верховна Рада конституційною більшістю у 338 голосів без ексцесів ратифікувала  угоду з США про надра.

Після дійсно майстерної роботи групи наших переговірників у Вашингтоні в Раду потрапив суттєво скорегований «мегаколоніальний» варіант, який Вашингтон пред’явив Києву після великої сварки президентів Зеленського і Трампа 28 лютого у Овальному кабінеті. І цей новий варіант цілком заслуговував на таке одностайне схвалення.

Ніде правди діти - й з самою угодою, й з її втіленням залишаються  багато різних дрібних і не дуже дрібних нюансів, складнощів, невідомих деталей, потенційних небезпек, тощо. Чого варто лише те, що всі найважливіші деталі реалізації вже ратифікованої угоди лише мають ще бути прописаними у додатковій угоді про обмежене партнерство та в статуті інвестиційного фонду.

Всі ці моменти потребуватимуть подальшої уваги української влади з тим, щоб - за можливістю - ефективно відстояти наші інтереси. І, якщо це знадобиться, знову сказати «ні» намаганням адміністрації Трампа «впарити» нам відверто не їстівні речі.

Але головний критерій для сприйняття цієї угоди є максимально простим: все, що у нинішніх умовах дозволяє зберегти стратегічне+критично важливе для збереження країни партнерство з США  - має реалізовуватися. В екстраординарном першочерговому порядку. Відповідно все, що ставить під загрозу збереження цього партнерства не має права на життя.

Про це я сказав три місяці тому - відразу, коли із Вашингтона з’явилися нариси першого проекту угоди про українські надра (до речі, цей першій, підготовлений для підписання у Білому домі 28 лютого, варіант був набагато більш сприятливим для України, ніж угода нинішня  - ну то вже справа минула). Бо з’явилася унікальна можливість стати близьким партнером США і «заякорити» увагу до України її нинішнього мінливого очільника Трампа. Тоді не можливо було представити, наскільки складним виявиться шлях до виконання цих завдань. Але це шлях пройдений. Сьогодні у повній відповідності канонам Голлівуду в парламенті відбувся happy end. 

І наостанок  - можна стверджувати що вітчизняні народні обранці з ратифікацією угоди про надра слушно виконали волю народу. Бо згідно з дослідженням КМІСу число тих українців, які мають позитивні очікування від цієї угоди вдвічі більше, ніж налаштованих стосовно неї песимістично (47% проти 22%). Третина, яка залишилась  - це ті, хто вважає, що підписання угоди ніяк не вплине на Україну чи не змогли визначитися з такою думкою.

Ці цифри свідчать про те, що владі ще треба бути провести широку інформаційну кампанію з роз’ясненням, що це за угода, чому вона зараз критично важлива для України і як саме вона вплине на життя українців.