Абсолютне зло

На відео двоє російських солдатів в ямі. По пояс голі. Зверху приходить третій, знімає на телефон і говорить:

-Ну, что набегались? Кама сказал, что кто другого захуярит здесь, тот и выйдет с этой ями

-Как ми будем ебашиться? - питає один з солдатів

-Руками, ногами

За кілька секунд, вони починають один одного бити, душити. Один починає битись в конвульсіях, голос над ямою коментує вбивство на камеру. Відео триває кілька хвилин. Повністю є в моєму ТГ, фейсбук таке не пропустить.

В кінці один з них душить іншого насмерть, голими руками. Того, з ким днями сидів в одній ямі. Щоб вилізти.

Таких відео сотні. За кадром десятки тисяч. Росіяни обнуляють своїх же пачками, вистрілом в голову, закопуючи заживо в ямах, давлять тіла танками. Без суду і слідства.

Я в дитинстві доволі багато вивчала російську культуру. Салтыков-Щедрин і Грибоедов, Тютчев і Некрасов, Чехов і Толстой, Набоков і Бродский.

Десь в свої 11-12 я захопилась дореволюційним Горьким, деякі повісті памятаю й досі. Наприклад "Бывшие люди".

Російська культура, це Цвєтаєва з Єсєніним в петлі, це Маяковський з кулею в голові, Мандельштам згноєний в таборах, оббльований в алкоугарі Лєтов. І над всім цим Расколініков з сокирою, дорубує все живе навколо. Во ім'я Христа розколює черепи.

І раннього Тарковського, і пізнього Висоцького.

Росія пожирає все добре, що в ній пробивається, давить і гноїть в Колимських таборах. Розстрілює по нічним лісам, а голі трупи скидає в братські могили.

"Ісконно злобная хтонь, тьма звенящая" пхає маньячний член мусора з "Груз 200" в привязану жертву. І трахає її перед роздутим трупом нареченого.

Росія це диявольщина Дзержинського і Грозного через достоєвщину фільмів Балабанова.

Я знаю, що таке Росія. Принаймні краще від більшості росіян, які прийшли на мою землю.

Молоде покоління українців вже толком не знають, що це за територія тюремного болю і паралітичного жаху.

Вони знають щось по уривкам стендапів, пісень, комедій. Якийсь шматок з продуктів російського шоубізнесу.

Але навіть не підозроюють, що за цією тонкою штукатуркою веселих шоу з Ургантом, і веселого репчика замаскована глибинна росія.

Сєрмяжний, скрєпний монстр. Хрущовка, водка, 48 ножових, 6 зарізаних, 3 згвалтованих пляшкою з осколками. Це звичайна, щоденна статистика кожного маленького містечка. Приблизно так, приблизно всюди. І мільйони зеків теперішніх чи бувших. І сотні тисяч затортурованих насмерть. Довго, повільно, зі збоченою насолодою серійних гвалтівників.

Я двічі була в Росії до війни. Після 2014 року я знаю, що таке росіяни ще краще.

І я не знаю, як пояснити своєму народу, яке тотально-інфернальне зло йде на нас.

І що це тільки початок. Я дивлюсь на наших людей, і бачу що велика частина просто добрі, наївні, сердечні люди. Іноді прості і безпосередні як діти. Як знайти слова, щоб пояснити, що таке древнє, абсолютне зло? Яке прокинулось, і з демонічним, зловтішним реготом і йде на нас з глибини тисячоліть?

Як пояснити, що це можливо в такому комфортному світі, уберів, нетфліксів і лате?

Я не знаю. Але кожного разу, коли я бачу, як мої любимі українці гризуться за якусь дурню, коли амбіції і образи обнуляють допомогу фронту, коли час спускається в пісок пустими розмовами, чатами, рілсами - я хочу знайти правильні слова.

Сказати - рідні мої, ви навіть не уявляєте, які ми зараз щасливі. Ми на свободі і в нас ще є час щоб втримати ситуацію. Щоб в нас був цей час - хтось прямо зараз віддає життя.

Які ми щасливі, поки нас не тортурують по ямам. Поки наших дітей не гвалтує в нас на очах п'яний російський маньяк. Давайте любити і пробачати, бо нас все менше. А зла все більше.

Давайте відкинемо образи і будемо просто ще більше працювати. Нам треба зрозуміти, що до нас мільйоними легіонами проривається тотальне, абсолютне зло.

Війна тільки починається, навіть якщо на якийсь час її назвуть "перемир’я".

А ми найстарший дорослий в кімнаті цього світу.