Запорука успіху. Бойові дії поблизу с. Невське, Лиманський напрямок

(Аналітична стаття. Автор - Юрій Нагорний, майор ЗСУ, викладач Військової академії м. Одеса, офіцер тактичної групи "Кремінна" у 2024 році)

Запорукою успішних дій Збройних Сил України є завчасне виявлення противника на дальніх підступах до лінії бойового зіткнення. Для цього в підрозділах ЗСУ застосовуються розвідувальні БПЛА, завдяки яким оператори можуть помітити рух техніки чи особового складу на відстані 10-50 км, що дає нам час на підготовку та розгортання сил і засобів для вчасного нанесення вогневого ураження і знищення техніки та озброєння ворога до його розгортання в бойовий порядок.

З огляду на географічні особливості лінії бойового зіткнення в смузі відповідальності ТГр «Кремінна» (орієнтування вектору атаки схід-захід), противник зазвичай починає бойові дії на світанку, коли прямі промені сонця, яке піднімається, засліплюють наші оптичні прилади та разом з горбистим рельєфом місцевості ускладнюють візуальне спостереження, утворюючи зони невидимості. Застосування ж нами розвідувальних БПЛА для спостереження порядків противника з повітря змінює кут огляду, суттєво покращуючи наші візуальні можливості і дозволяє помітити початок руху техніки ворога на значній відстані від нашої смуги оборони.

Так, близько 6.00 21 вересня 2024 року противник розпочав активні бойові дії на напрямку Площанка-Невське. Рух трьох колон, що складалися сукупно з 35-40 одиниць військової техніки, було помічено нашими спостерігачами на відстані більше 10 км по характерному шлейфу густого пилу та диму. Противник намагався скористатися складчастим рельєфом місцевості, здійснював пересування низинами, ярами й балками, але не зміг приховати свої дії від операторів розвідувальних БПЛА.

Варто зазначити, що противник часто використовує дими та пиловий шлейф для прикриття пересування своїх сил та засобів. На бронетехніку закріплюються додаткові димові установки; перед колоною рухається танк з мінним тралом – як для прориву мінних полів, так і з метою збільшення щільності пилової завіси. Мета очевидна: у димовій та пиловій завісі важко порахувати кількість одиниць техніки, розрізнити її тип та марку, а також оцінити потужності засобів ураження.

Одночасно з цим противник часто застосовує завчасне приховування своєї техніки: протягом певного періоду, за кілька діб або тижнів перед запланованими ним штурмовими діями, кілька машин, пересуваючись в колоні під пиловим прикриттям, приховано «пірнають» під укриття зелених насаджень (лісополос), вимикають двигуни і протягом кількох діб перебувають там, не виказуючи жодних ознак присутності. Під час атаки вони приєднуються до головної колони і, таким чином, колона, яка на початку руху мала 3-5 машин і не являла собою серйозної загрози, перед переднім краєм раптово розгортається в штурмовий підрозділ у кількості від 10 до 15 одиниць танків, бмп та бтр, формуючись у потужний броньований кулак, який може з ходу проламати нашу оборону.

Крім того, противник, відволікаючи нашу увагу імітаційними діями на дальніх підступах, має можливість в будь-який час привести в дію приховану ним техніку на передньому краї і раптово з’явитись перед нашими позиціями на відстані 3-5 км, створюючи критичну для атакованих підрозділів ситуацію. З огляду на те, що на кожній одиниці техніки, крім екіпажу, пересувається до 10 осіб піхоти, така кількість ворога може становити серйозну загрозу нашій обороні.

Знаючи це, українські підрозділи БПЛА здійснюють спостереження за територією та маршрутами імовірного висування ворога цілодобово, як в панорамному режимі, так і деталізовано, на достатню глибину. Отримані результати спостереження оператори БПЛА передаються командирам військових підрозділів, які проводять їх аналіз, визначають завдання для засобів ураження і керують вогневим впливом на противника, коригуючи вогонь, що називається, «у прямому ефірі».

Особлива увага приділяється нетиповим, нелогічним, на перший погляд, переміщенням особового складу та техніки ворога, що може свідчити про підготовку активних дій на даному напрямку. Однією з ознак імовірного висування противника можуть бути також пересування одиничних військовослужбовців з установками РЕБ у наплічниках, які розташовуються в лісосмугах та ярах вздовж шляхів імовірного руху ворожої техніки. Їх завдання – під  час штурму здійснювати подавлення сигналу наших fpv-дронів для недопущення ураження бронетехніки. Досить часто противник розташовує системи РЕБ на підбитій техніці, залишеній на полі бою під час попередніх зіткнень, маскуючи її спроможність працювати і видаючи за вже знищену.

      Під час проведення штурмових дій майже вся техніка противника обладнується системами РЕБ, що вимагає від нас дій по її знищенню без застосування  fpv-дронів. Але, вивчивши досвід бойових дій і застосувавши нестандартні заходи, ми маємо в своєму арсеналі відпрацьовані ефективні дії щодо її ураження. Крім того, у даний час на озбоєння наших підрозділів почали надходити нові види fpv-дронів з оптоволоконним управлінням, що дозволяє вражати техніку противника незважаючи на засоби РЕБ.

      Бойове зіткнення коло села Невське на Донеччині стало яскравим прикладом вмілих дій українських операторів БПЛА та злагодженості різних підрозділів ЗСУ. Вранці 21 вересня, розпочавши атаку, противник трьома колонами техніки швидким ходом рухався у напрямку населеного пункту. Досягнувши визначених координат, противник спробував розосередитись по місцевості, рушивши на рубежі розгортання відкрито, через поля. Але успіху досягнути йому не вдалося: українська артилерія почала наносити вогневе ураження по заздалегідь виявленому скупченню бронетехніки. До знищення ворожої техніки підключилися наші fpv-дрони, здійснюючи підриви танків та бмп прицільно. В результаті бою, активна фаза якого тривала близько 1 години 30 хвилин, було знищено та виведено з ладу більше десятка одиниць броньованої техніки противника; втрати ворога в живій силі (вбитими та пораненими) за час бою склали більше півтори сотні окупантів.

Позитивну роль у відбитті атаки противника зіграло застосування артилерійських засобів суміжних підрозділів, використання мінних полів, а також широке застосування розвідувальних, ударних та інших видів безпілотних систем. Працювали буквально всі вогневі засоби: не давши ворогу часу на розгортання, його знищили зосередженим вогнем ЗСУ, що видно на відеозаписах з БПЛА. Окремі бойові машини, які намагалися вийти з зони ураження, добивалися за допомогою дронів та підривалися на встановлених поблизу лбз мінних загородженнях.

Єдина проблема на фронті на даний час – переважаюча кількість особового складу, техніки та вогневих засобів противника. Звичний російський принцип  «баби еще нарожают» працює у окупантів і зараз: кожного дня ми спостерігаємо, що саме так і будується так зване «військове мистецтво» в росії навіть в 21 столітті. Як відомо, серед особового складу штурмових груп противника багато засуджених за важкі злочини. Дивлячись на відношення до цих людей та методику застосування подібних груп, складається враження що командуванню російських підрозділів поставлено завдання зробити все можливе для якомога швидшого знищення таких осіб.   

Саме застосування значної кількості озброєння та особового складу на вузькій ділянці впливу та зосереджене застосування ворогом сил і засобів на окремій ділянці протягом тривалого часу дозволяє противнику проривати оборону наших підрозділів і просуватися на значну відстань в глибину наших позицій.  Ціну, що її  противник платить за це «просування», ще довго будуть обговорювати історики та фахівці з військового мистецтва, намагатись зрозуміти доцільність таких дій. Гучні прогандиські гасла росіян «своих не бросаем» ми постійно спостерігаємо в ділі: поля та лісополоси, над якими пролітають наші БПЛА, на десятки кілометрів від лінії бойового зіткнення вкриті залишкаи трупів російських солдат, котрі ніхто не забирає по кілька тижнів та місяців, і їх кількість постійно збільшується. 

На відміну від цього, українські військовослужбовці роблять все можливе для повернення кожного побратима додому, навіть «на щиті». Ми маємо повагу як до живих, так і до полеглих Героїв, яких вшановують і у військових частинах, і вдома, у рідних селах та містах. Масованим атакам ворога ми протиставляємо  високу навченість особового складу, підвищену технологічність ведення бойових дій українськими підрозділами та наявність високоточних засобів ураження, достатніх для знищення сил і засобів противника на значній відстані від наших позицій, а також також підтримку тих, хто в тилу, та розумінням важливості історичної місії рідними та близькими українського військовослужбовця..

Події вересня 2024 року на Лиманському напрямку – лише один з тисячі епізодів, котрі відбуваються під час війни за існування нашої держави та нації.  Навіть такий масштабний наступ вже став історією, одним з епізодів війни, але вивчення таких подій та обмін досвідом рятує життя наших воїнів.

Теперішні та наступні покоління повинні знати, якою ціною боронять свою країну від загарбників українські захисники, щоб віддати заслужену шану Героям новітньої України.

 (літ. редакція Олена Мокренчук, підполковник ЗСУ, військовий журналіст)