Росіяни обганяють в технологіях

Ми поступово доходимо до моменту, коли росіяни зможуть запускати 1000+ ударних БПЛА типу "Шахед" за добу.

Загалом на кінець травня 2025 ми починаємо все сильніше відставати в технологічній гонці. На низці напрямків ще зберігається паритет, але в основному росіяни дедалі більше попереду.

Вони створили державну політику, залучили десятки тисяч провідних інженерів в архітектуру воєнної промисловості, доєднали сотні інженерних команд від партнерів з того ж Китаю, Північної Кореї, Білорусі тощо, вкинули сотні мільярдів доларів у RnD та компонентну базу.

Ми намагаємося дотягувати на low tech, але дешеві, прості технології це тільки частина рішення.

Потрібен стрибок на якісно новий рівень. А для цього необхідна фундаментальна і прикладна наука.

На рішеннях з хобійного радіоринку ми і так зробили диво. Тримались більше ніж три роки. Але ці рішення все більше долаються системними, монументально-науковими проєктами об'єднаних російсько-ірансько-китайських інженерних команд.

І якщо ми думаємо на рішеннях, зліплених з лайна і палок, протягнути ще кілька років війни, то це дуже погано закінчиться. Бо спершу ці рішення перестануть працювати, потім росіяни дадуть ще кілька game changers, а потім деморалізується армія і закінчимось ми.

А наші технології це на умовних 80% саме такі рішення. І ми вперлись у скляну стелю фундаментальної науки. Скляну, тому що ми розуміємо куди йти, і йти нам ніхто не заважає. Але немає спроможностей.

Фундаментальна наука в нас була десятиліттями викинута на узбіччя історії, і вона точно не створюється за 3 роки.

Що з цим всім робити?

Єдине правильне рішення – це створення стратегії державної політики з розвитку військових технологій. Це має бути питання номер один. Бо якщо не буде цього – за лічені роки не буде нічого. Окрім стертих міст і окупаційної влади.

А нам, простим небайдужим людям, волонтерам, військовим, єдине, що можна зробити – ще трохи виграти для державних чиновників час: об'єднувати інженерів, знайомити між собою та з військовими, допомагати тестувати їхні вироби на фронті й полігонах, привозити компоненти, шукати фінансування. Цікавитись MilTech і максимально сприяти всім, хто цим займається.

Зараз весь фронт технологічно тримається буквально на кількох тисячах інженерах і виробниках. Вся багатомільйонна країна. І буквально кілька тисяч людей.

Їм необхідно максимально допомагати і паралельно навчати нових спеціалістів. Розуміючи, що підготовка фахівців, фундаментальна наука – це як мінімум 5–10 років.

Але війна тільки починається. Щоб не програти остаточно вже завтра – думати і вкладатись потрібно вже зараз. Невідкладно.