Як вбивали Краян
Одеський завод ВАТ ХК "Краян" - вітчизняний флагман в галузі кранобудування, спеціалізований на виробництві вантажопідйомних кранів від 40 до 250 тонн.
5000 висококваліфікованих фахівців заводу, територія виробничих потужностей в десятки гектар, постачання продукції у понад 70 країн світу та рекордні показники з виробицтва 80-ти кранів в місяць. Але все це в далекому минулому. Завод пережив окупацію та руйнування під час Другої світової війни, відновився, став провідним підприємством важкого машинобудування. Але, на жаль, не зміг пережити некомпетентне та руйнівне керівництво очільника заводу – Миколи Приступи, який дістався заводу на початку (двітисячних) 2000-х. Керування Приступи стало початком кінця для гіганта-Краяна.
Сьогодні завод – це занедбана величезна територія в центрі Одеси, з аварійними спорудами та обʼєктами, які стали притулком для безхатьків.
Історія підприємства починається в далекому 1863 році, коли для ремонту складу Одеської залізниці, поряд із паровозним депо були засновані залізничні майстерні. У 1930 році підприємство стало кранобудівним заводом.
Перші крани на колісному ходу тут почали виготовляти з середини 80-х років. Після проголошення незалежності України завод став державним акціонерним товариством, який перейменували на холдингову компанію ВАТ ХК "Краян".
І з нового тисячоліття все кардинально змінилося.
У 1999 році було порушено першу справу про банкрутство. У 2001 при першій процедурі санації, 80% майна та обладнання заводу було відчужено за безцінь. Все це відбулось під прямим керівництвом голови правління Краяну Приступи Миколи Филиповича, який і очолив процедуру санації в частині банкрутства. І якщо платоспроможність підприємства повинна була бути відновлена завдяки саме процедурі санації, то, фактично, Приступа очолив процедуру масштабного та цинічного руйнування виробничих потужностей заводу, зупинивши функціонал виробництва та розігнавши 5000 працівників впродовж декількох років.
Приступа на посаді керівника санації отримав повний доступ до майна підприємства та можливість розпоряджатися ним на власний розсуд. Процедура санації в дійсності виявилась фікцією: економічного оздоровлення не відбулось, погашення заборгованостей також.
В цілому, замість того, аби шукати шляхи відновлення функціоналу заводу та завантаження підприємства роботою, Приступа, довірену йому владу, направив на банальне розпилювання устаткування і перетворення його на металобрухт.
Вже у 2001 році підприємство втратило 7 гектарів нерухомого майна, а спеціалізоване обладнання було передано ТОВ "Істріан" на чолі з Тетяною Усольцевою. Ця компанія мала виплатити 10 млн грн за територію та вивезені верстати – хоч ця сума в рази менша за ринкову вартість підприємства на той момент. Тоді "Істріан" ще й не доплатив 2 млн грн. Приступу це цілком влаштувало, оскільки відповідні документи було підписано його рукою: претензій до Істріан, зокрема до керівника Тетяни Усольцевої - немає. В свою чергу, Істріан швидко передало майно третій стороні – товариству "Інвест-груп". Нібито "третій". Директором Інвест груп на той час був син Тетяни Усольцевої – Василь Усольцев.
Згодом майно, яке Приступа віддав за копійки, намагалися продати за 15 млн доларів.
Нові власники продовжили знищувати завод "Краян": цехи демонтували, а унікальні металеві конструкції розпилювали на металобрухт. Вони намагалися виправдати свої злодіяння та заявляли, що знайшли інвестора, який реконструює будівлю під офісний центр. Інвестор нібито відмовився від проєкту через високу вартість робіт. Таким чином, під прикриттям вигаданої реконструкції ВАТ ХК "Краян" просто розбирали на брухт.
З 2003 року ВАТ ХК Краян почав втрачати свої дочірні підприємства: Приступа уклав договір купівлі-продажу із компанією "Ріелтор 3Д". За 900 тис. грн він продав тепличний комплекс з обладнанням на площі понад 10 га за адресою житловий масив "Совіньйон" в Овідіопольському район. Тепер там побудовані елітні будинки та котеджі.
11 травня 2006 року під час керівництва Приступи було укладено мирову угоду ВАТ ХК "Краян" та ТОВ "Закордонпраця". Згідно з договором, ТОВ "Закордонпраця" отримало право власності на корпус №1 площею понад 5 га та центральну прохідну площею майже 500 кв. м, сплативши при цьому всього трохи більше 1 млн грн.
Колишні працівники заводу згадують, що Приступа розібрав "Краян" у всіх на очах. Робоче обладнання вивозилося на металобрухт, метал витягали навіть з опорних конструкцій будівель заводу.
У 2006 році справу про банкрутство, що тягнулася з 1999 року, було припинено. Але за кілька місяців з'явилася нова.
Наступного року Приступу усунули з посади. На той момент на заводі майже не залишилося працівників, але залишились багатомільйонні борги (і перед кредиторами, і по заробітній платі) – близько 70 млн грн. Залишились розграбовані приміщення, звалища смітників, які викликали загоряння, а споруди в аварійному стані – обвал будівель. Унікальний арсенал устаткування було вивезено в невідомому напрямку. Діяльність Приступи на Краяні можна порівняти з катастрофічним стихійним лихом, сумнозвісні наслідки якого тривають й до сьогодні.
У 2015 році було розібрано будівлю ливарного цеху заводу, що знаходилася в аварійному стані. Тоді ж унаслідок пожежі повністю згорів недіючий одноповерховий столярний цех, збудований у 1902 році. На сьогодні територія заводу залишається занедбаною та вже перетворилася на звалище – більшість корпусів просто розграбували.
І незважаючи на відсторонення Приступи з посади голови правління, у 2013 році було здійснено ревізію фінансово-господарської діяльності ВАТ ХК "Краяну", яку провела фін. інспекція Одеської області. Під час ревізії виявили велику кількість порушень, допущених минулими керівниками, зокрема й Миколою Приступою. Шкода, завдана підприємству, становила близько 26 млн грн!
У грудні 2015 року Господарський суд Одеської області встановив незаконність відчуження майна "Краян", яким керував Микола Приступа.
Наслідками діяльності Приступи та його посібників зацікавилася прокуратура, щодо них було зареєстровано кілька кримінальних проваджень. Але логічного завершення ця справа не отримала – винні в знищенні "Краяна" не були покарані та досі уникають покарання.
25 липня 2014 року Господарський суд Одеської області ухвалює рішення, яким знову визнає банкрутом ВАТ ХК Краян. Тоді підприємство мало мільйонні борги по заробітньої платі, яка мала бути виплачена ще 5 років тому.
В рамках третьої процедури банкрутства та розпочатого процесу ліквідації, який мав би погасити заборгованість по зарплатам, перед кредиторами та комерційними організаціями, майновий комплекс заводу було виставлено на продаж у 2015 р. на аукціоні за оціночною вартістю 67 млн грн. Але продавати було нічого. Охочих придбати звалище руїн та аварійних споруд не знайшлось. Наступні торги також не відбулись, попри зниження оціночної вартості до 43 млн грн. Згодом на початку 2016 з третьої спроби територіальний комплекс було продано за 10.5 млн. гривень. Для Приступи аукціон відбувся в розріз його очікувань: компанія-переможець не була заангажованою зі його сторони і вартість не була задовільною.
Відтак, Микола Приступа та коло повʼязаних з ним осіб намагаються оскаржити результати аукціону 2016 р. з продажу майна і бажають повернути собі право керувати процедурою ліквідації ВАТ ХК "Краян". А фактично - продовжити почату справу з цинічного знищення того, що і так вже майже не існує.
Серед тих, хто допомагав та продовжує допомагати Приступі реалізовувати схеми з майном Краяну для власного збагачення міг бути суддя Господарського суду Одеської області – Геннадій Лепеха, якого було звільно з посади судді Вищою кваліфікаційною комісією у 2023 році. Причиною звільнення стало те, що у родини Лепехи знайшли коштовне майно, автівки та безліч обʼєктів нерухомості в Одесі та області. Вища кваліфікаційна комісія суддів дійшла висновку, що Лепеха-старший не надав повних, обґрунтованих та достатніх пояснень щодо джерел походження його майна.
Відповідно до відомостей з реєстру судових рішень, до звільнення з суду Геннадій Лепеха міг бути тим, хто лобіював інтереси Миколи Приступи в суді по справі банкрутства ВАТ ХК Краян.
Лепеха був "спеціалістом" саме у справах про банкрутство. Зокрема, він відповідав за оформлення банкрутства проблемних фірм, які роками освоювали державні гроші через тендери з постачання продуктів харчування для армії. Ці фірми повʼязували з одіозним "регіоналом", соратником Віктора Януковича, Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакіївський). Загалом Лепеха допоміг збанкрутувати близько десятка компаній Іванющенка. І саме ця "професійна навичка" екс-судді в галузі банкрутства знадобилася у сприянні реалізації схем Миколи Приступи.
Геннадій Лепеха прямо докладав руку до винесення судових рішень по справі ВАТ ХК "Краяна" з 2007 року – затвердив реєстр вимог кредиторів. (Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007). Це ключовий етап у процедурі банкрутства, він є основою для подальшого розподілу активів боржника.
Після звільнення з Господарського суду Одеської області у 2023, існує думка, що Геннадій Лепеха міг передати естафету кординувати справу Краяну судді Райчевій Світлані. І в розрізі незадоволення команди Приступи результатами аукціону 2016 року, суддя Райчева у 2023 ймовірно підіграла Приступі та Лепехі, ухваливши рішення, яким результати аукціону скасувала. Цікаво, що Апеляційний розгляд справи було перенесено до м. Дніпро, адже в Одеському суді не виявилось жодного судді, який би вже не торкався справи Краян.
Схоже, що Геннадій Лепеха, аби не втратити контроль за процесом банкрутства ВАТ ХК Краяна та тримати руку на пульсі, розраховуючи на свою частку від Краяну і не щиро сподіваючись на обіцяну винагороду від Приступи, заздалегідь підготувався та ще у 2016 році долучив до справи свого сина-адвоката Костянтина Лепеху представляти інтереси Приступи.
Лепеха-молодший обслуговує Приступу й до сьогодні. Разом вони виборюють право й далі розпоряджатися залишками майна Краян. У 2023 році Костянтин Лепеха заявив про відвід суддів у справі, але йому було відмовлено (Ухвала від від 26.12.2023). Наприкінці 2024 року адвокат знову намагався використати цей прийом для затягування судового процесу – він двічі заявляв про відвід колегії суддів у справі (Ухвала від від 28.10.2024 та Ухвала від 08.11.2024), проте ці вимоги суд визнав необґрунтованими, у відводі суддів було відмовлено.
Загалом, затягування процесу (вочевидь, саме таку стратегію обрав Лепеха) дозволяє виграти час і маневрувати: домовлятись, впливати, змінювати позиції сторін і створювати сприятливі юридичні підстави для потрібного Приступі призначення. Адже в процесі затягування можуть відбуватися зміни в обставинах справи, зокрема й виникнення формальних підстав для заміни ліквідатора підприємства. За цей час Приступа і Лепеха вірогідно сподіваються домовитись з потенційними кандидатами у ліквідатори, суддями або іншими зацікавленими особами. Їхня мета схоже проста – роздерибанити "Краян" остаточно.
Можемо констатувати, що Микола Приступа не тільки розпродав майно ВАТ ХК "Краяна" за копійки, а й унеможливив будь-які шанси заводу на реконструкцію та відновлення. Але найголовніше питання, наскільки він особисто збагатився на похованні кранобудівного заводу №1?
Що відбувається зараз - виглядає все так ніби Приступа та його посібники сподіваються повернути собі право й далі дерибанити завод за допомогою підставного ліквідатора. На щастя, злочинні схеми руйнуються, а спроби тиснути на суддів - залишаються марними. Є надія, що правоохоронні органи нарешті звернуть увагу на всіх учасників процесу, які десятиріччями збагачуються, зсередини руйнуючи конституційність України.