Економіка має сповідувати принципи соціальної справедливості.

      Пропоную у скороченому вигляді ознайомитися з головними, на мій погляд, стовпами майбутньої моделі економічного розвитку країни. Впевнений, що нам потрібна змішана соціальна модель економіки. Вона має бути плановою і водночас максимально вільною від державної регуляції та гарантованим правом на приватну власність.

І так:
      1. Економічні свободи для громадян. Кожен українець повинен мати можливість заробляти стільки наскільки у нього вистачає фаху і таланту.
      2. Кредитно-банківська система. Удосконалюється дія каналів трансмісійного грошово-кредитного механізму, через відмову від його централізації. Зводимо нанівець практику поповнювання капіталу банків коштом держбюджету. Створюються умови для збільшення державних та приватних вкладів в передові галузі економіки.
     3. У фіскальній сфері мені подобається система оподаткування, через транзакції, яку пропонує Павел Себастьянович. Просто, відкрито, зрозуміло, ефективно і без головного болю для людей.
     4. Державний сектор економіки. Держава має заробляти та жорстко вимагати від всіх учасників ринку дотримування національних інтересів. Це стосується стратегічних підприємств. Тяжка промисловість, машинобудування, видобуток корисних копалин, ВПК, енергетика... - в цих галузях держава стає стабільним стратегічним акціонером, гарантуючи політику довгостроковості і прозорості, що суттєво оживить економіку, а разом з нею і соціальні програми. Такий підхід забезпечить країні потужний виробничий потенціал, захистить галузі від шкідливого втручання корпорацій глобального рівня.
     5. Безумовна ліквідація монополій і в першу чергу енергетичних. Перегляд методики формування цін і тарифів у паливно-енергетичному і житлово-комунальному секторах.
     6. Легка промисловість і аграрний сектор. Перед цими сегментами економіки ставиться амбітне, але ж цілком реальне завдання повного забезпечення населення України якісними товарами народного споживання і продуктами харчування. Держава створює умови для участі в цьому процесі кооперативів, фермерських господарств, малого та середнього бізнесу, використовуючи можливості кредитно-банківської системи і виступаючи гарантом недоторканності приватної власності та дотримання закону всіма учасниками ринку.
     7. Окрему роль в економіці майбутнього треба віддати переробній промисловості. Країна, яка експортує сировину, а потім за валюту купує товари, зроблені з цієї сировини, приречена. Це не наш шлях. Переробка має бути в пріоритеті.
     8. Запускається система стандартизації, переглядаються норми і розцінки на всі види робіт і послуг. Ці заходи дадуть можливість народу купувати якісні товари та їжу, а виробникам отримувати справедливу оплату їхньої праці.
     9. Економіка має сповідувати принципи соціальної справедливості. Кожен громадянин України повинен отримувати свою частку доходу від національного багатства, тобто свою долю від кожної видобутої тони корисних копалин.
     10. Інноваційна політика України, пріоритетом якої має бути підвищення технологічного рівня експорту та якості вітчизняної продукції. Деякі наші воєнні розробки вже поза конкуренцією і це потрібно використовувати. Крім того, такий підхід забезпечить українським товарам перевагу  не тільки за ціновими, але й за якісними характеристиками.
     В сухому залишку маємо нову соціально орієнтовану модель економічного розвитку, де найвищою цінністю буде людина. Вона забезпечить спроможність держави, високий рівень життя населення, безпеку і справжню незалежність.