Про цифрові сервіси

Давно хотів написати пару слів про наші цифрові сервіси в площині того, як вони (не)функціонують. І, як завжди у складних випадках, почати найліпше з анекдоту.

Один дядько придбав бензопилу. Читає в інструкції, що за день бензопилою можна напиляти 10 кубометрів дров. Пішов пробувати - пиляв, пиляв, а все одно ледве до 5 кубометрів дотягнув. Розізлився, аж пилку розбив. Іде додому, знову бере інструкцію, читає... "Дідько, то вона ще й заводиться!".

З цифровими сервісами геть така сама фігня: вони призначені автоматизувати і спростити усім життя, але для цього їх слід заводити, а не пиляти дрова як є.

Бо у нас автоматизація і цифровізація означає лише те, що, наприклад, підписувати цифрові документи слід у живих секретарів, а запити на довідки чекатимуть схвалення живих менеджерів. Тобто ми пиляємо дрова вручну, але хвалимося при цьому, що ця бензопила ще й може заводитися.

Наприклад, я знаю купу людей, які набагато швидше і простіше отримали ордени, ніж посвідчення УБД. І це на четвертому році війни, коли в державі сотні тисяч учасників бойових дій. Хоча насправді цей процес мав би відбуватися практично автоматично, і для цього не потрібно космічних зусиль чи ресурсів.

А ось мій особистий досвід - на фото. Скільки було піару, скільки новин про це, але моє посвідчення УБД досі так до Дії і не потрапило. Хоч воно в мене було задовго до повномасштабки, і я двічі скидав увесь пакет документів для того, щоб оновити інформацію і УБД підтягнулося в Дію. Результат - нульовий за рік часу.

З тих же причин практично не працюють переведення через Армія+. Бо скільки б ми не оголошували, що по рапорту в А+ тебе переведуть в новий підрозділ за 72 години, а в реальності твій цифровий рапорт все одно потрапить твоєму командиру на реальний підпис. І той, звісно ж, не підпише, зате запам'ятає. Так, існують винятки, кількість яких мізерна на фоні десятків тисяч бійців, що змушені йти в СЗЧ, бо це єдиний реальний спосіб втекти від довбограя-командира чи залупного підрозділу.

І ця ситуація ніколи не зміниться, доки ми будемо продовжувати водити хороводи навколо совкової статутно-бюрократичної ями. Скільки б ви не придумали сучасних способів цифровізації лопати - вона так і залишиться лопатою. І усі витрачені на це гроші підуть в пшик, бо прогрес вимагає не цифровізуаати лопату, а виробляти екскаватори.

Бо це як з впровадженням натівських протоколів управління боєм: можна, скажімо, скільки завгодно навчати командирів і сержантів TLP, але якщо задачі їм і далі надходитимуть за совковими стандартами - ефективність буде мізерною. Бо ці сходи слід підмітати згори, і починати треба з переводу штабів на MDMP, щоб вони були здатні керувати підлеглими, які знають TLP.

І от саме тому наша цифровізація є малофункціональним неоковирнтм гібридом дрімучого минулого і електронного сучасного.

Dixi