Як Україна має співпрацювати з поневоленими Рф народами та як має використовувати для цього освітні інструменти?

Протистояння України військовій та геополітичній агресії РФ має сьогодні цивілізаційне  значення для майбутнього усієї Європи та значної частини Азії. Це зумовлює потребу спрямування уваги української держави та інституцій громадянського суспільства до питання поневолених РФ народів через призму наступних факторі:

1. Потреби послаблення РФ та демократизації Східної Європи  та Північної Азії;

2. Формування механізму внутрішнього тиску на РФ через активізацію національних рухів поневолених народів;

3. Посилення західного санкційного тиску на РФ через запровадження персональних та секторальних санкцій через порушення фундаментальних прав представників поневолених народів.

З цією метою Верховною Радою України було утворено Тимчасову спеціальну комісія Верховної Ради України з питань розробки державної політики щодо поневолених народів РФ. Членами цієї ТСК було розроблено проект Закону України “Про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації” ( https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44539 ).

З метою обговорення ключових векторів державної політики щодо поневолених народів Київський національний університет імені Тараса Шевченка спільно Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань розробки державної політики щодо поневолених народів РФ 30 травня провели панельну дискусію “«Вектори державної політики України щодо підтримки поневолених РФ народів”. Панельна  організованої в рамках спільної ініціативи ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова, голови комітету з питань Свободи слова Верховної Ради України Ярослава Юрчишина та профільної парламентської ТСК. Слід відзначити проактивність у питанні залучення до формування державної політики України щодо поневолених РФ народів голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань розробки державної політики щодо поневолених народів РФ Марії Мезенцової-Федоренко та члена ТСК народного депутата України Олега Дунди.

Співсодераторами панельної дискусії виступили проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Доброжанська та я.

В рамках панельної дискусії представниками експертно-наукового середовища та парламентарями було запропоновано наступні вектори розвитку державної політики України щодо поневолених народів:

1. Формування спеціальних освітніх програм в університетах для комплексного вивчення проблематики поневолених РФ народів та навчання їх представників з метою формування майбутньої політичної еліти поневолених націй;

2. Вироблення механізму запровадження санкцій проти РФ через порушення основоположних прав поневолених народів та механізмів взаємодії щодо гармонізації таких санкцій з країнами Європи 

3. Формування міжнародних механізмів тиску інституцій громадянського суспільства на РФ через незаконне ув’язнення політичних активістів та правозахисників поневолених народів;

4. Запровадження довгострокового планування щодо політики у сфері поневолених РФ народів;

5. Формування стратегії роботи з національними громадами поневолених народів в Україні та військовополоненими з числа представників поневолених народів.