Росія і тисяча дронів: чи зможе Кремль масштабувати атаки шахедами по Україні

У третій декаді травня росія значно наростила кількість запущених в напрямку України безпілотників. Так, за повідомленням Повітряних Сил України, у ніч на 26 травня ворог випустив 355 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників-імітаторів різних типів, що стало рекордною на той момент одноразовою атакою дронів рф.

Видання The Economist в своєму матеріалі за 25 травня 2025 року повідомляє, що росія готується запускати понад 1000 дронів "Shahed" по Україні одночасно, паралельно вказуючи на оснащення цих дронів штучним інтелектом. Посилаючись на Головне управління розвідки Міністерства оборони України, видання запевняє, що російський ОПК має потужності для виробництва 500 дронів на день.

Наразі немає офіційного підтвердження інформації про різке збільшення виробничих спроможностей рф від української розвідки. Водночас 3 березня 2025 року заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький повідомив, що росія планує одночасні атаки на Україну близько 500 "шахедами" та іншими БпЛА. В цьому контексті заява від представника ГУР була в розрізі не виробництва, а саме застосування. Крім того, інформація про застосування "шахедів" з використанням штучного інтелекту була публічно спростована керівником українського Центру протидії дезінформації та українськими військовими.

Судячи, з нічної атаки 26 травня, а також іншої інформації, ознаки того, що потужності москви з виготовлення безпілотників типу "шахед" та їх імітаторів (Герань-1, Герань-2, Гарпія, Гербера, Пародія тощо) дійсно зросли - є. Про це, зокрема, говорить масштабування виробництва на базі заводу в Алабузі (республіка Татарстан). Так, на момент початку експлуатації заводу в 2023 році його виробнича площа становила близько 80 тисяч квадратних метрів. Однак супутникові знімки за квітень 2025 року показують, що об'єкт відтоді збільшився вдвічі, і на території цього підприємства з'явилося щонайменше п'ять нових будівель, включно з критим переходом і захисними сітками від дронів. Крім того паралельно виробництво дронів відбувається на інших підприємствах, зокрема в Іжевську на потужностях концерну "Калашнікова". Станом на серпень 2024 року в ГУР оцінювали виробничі потужності рф близько 500 одиниць дронів на місяць.

Про збільшення кількості російських дронів може говорити також той факт, що кремль намагається мінімізувати використання деталей тих країн, які застосували до неї санкції, замінивши їх на китайські аналоги. Зокрема, захист шахедів від РЕБ майже позбувся залежності від американських компонентів. Власне, в такому випадку перехід на китайські аналоги дозволить росії безперешкодно отримувати комплектуючі в потрібній кількості, що в свою чергу зменшить час на виробництво дронів та їх застосування.

Також варто відзначити, що москва збільшила кількість майданчиків для запуску дронів. Раніше таких місць було близько 5, проте за останні 8 місяців їх кількість зросла вдвічі, - до 11, включаючи прикордонні регіони рф та тимчасово окуповані території України.

Попри всі ці фактори говорити, що росія найближчим часом зможе виробляти понад 500 дронів на добу, а тим більше запускати їх понад 1 тисячу одночасно поки зарано.

Єдиною умовою, за якої росія зможе здійснити атаку тисячею дронів, є їхнє попереднє накопичення протягом певного часу. Власне, росія має та мала можливість накопичити таку кількість і раніше, особливо, якщо використовувати паралельно дрони-імітатори та приманки. Однак використання такої кількості дронів одночасно наразі ускладнене.

Так, у згаданій вище найбільш масштабній атаці в ніч з 25 на 26 травня росія одночасно запустила 355 безпілотників типу Shahed та різних імітаторів, використовуючи при цьому 7 із 11 відомих майданчиків для запуску. Варто відзначити, що три аеродроми — Сеща, Єйськ та Бердянськ — не використовувалися для запуску дронів ще з минулого року. Також у зведенні (звіті) від Повітряних сил після атаки не згадувався аеродром "Гвардійське" в тимчасово окупованому Криму, ймовірно це летовище також не використовувалося.

Наразі російська інфраструктура запуску дронів здатна забезпечувати від 20 до 60 запусків з одного майданчика. Під час цієї операції росія фактично використала максимальні потужності своїх існуючих майданчиків для одночасного запуску 355 безпілотників.

Щоб досягти одночасного злету 1000 дронів, кожен майданчик повинен був би запускати від 90 до 142 безпілотників — показник, який досі не фіксувався. Для досягнення таких масштабів росії доведеться або суттєво розширювати потужності на існуючих майданчиках, або створювати кілька нових.

Цей факт підкреслює значні логістичні та операційні виклики, з якими стикається росія у спробах масштабувати свої удари дронами.

Також крім необхідної інфраструктури потрібна достатня кількість вже підготовлених та навчених операторів, які запускатимуть ці дрони, що також впирається у час. Тому можна обережно припустити, що для запуску 1 тисячі дронів наразі в росії недостатньо ані потужностей, ані можливостей, тим більше - для регулярних атак.

Водночас Сили оборони України роблять все, щоб ці спроможності не з’явились. Власне, з цим пов’язані далекобійні удари про підприємствах російського ОПК в різних регіонах рф, зокрема атаки по Єлабузі, де виробляють вищезгадані дрони типу "Шахед" чи "Герань-2".

Зі свого боку, стати на заваді зростанню можливостей росіян масштабувати запуск дронів по Україні може і Захід. Зокрема найдієвішим засобом протидії російським ударам є знищення місць зберігання, виробництва та запусків дронів безпосередньо на території рф. 26 травня з'явилася інформація, що Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України та її застосуванню по російській території. Раніше зняття подібних обмежень могло б значною мірою змінити розклад сил в небі та на полі бою.

Наразі ж якщо заява про зняття обмеження відповідає дійсності, в України досить обмежена кількість далекобійної номенклатури озброєння (Storm Shadow/Scalp, ATACMS тощо), і значне збільшення запасів малоймовірне через політику США. Одним з дієвих способів посилити далекобійні спроможності Києва є підтримка інвестиціями українського ОПК за "данською моделлю", як наслідок - нарощення виробництва крилатих та балістичних ракет, ударних дронів та ін. Підтримка та розвиток українського ОПК - це не лише вклад у обороноздатність України, а і внесок у європейську систему безпеки.