Знати ворога

Війна Ізраїль - Іран. Про вплив науки на цю війну і при чому тут Україна.

Ви знаєте, що в Ізраїлі є близько 100 науковців (саме науковців), які вивчають Іран? В кількох університетах є іраністика і там вивчають мову, культуру, релігію (включно з зороастрізмом) і, звичайно ж питання безпеки.

Частина науковців та експертів поповнює ряди спецслужб, а деякі спецслужбісти з високих посад переходять в аналітичні та наукові центри. І саме ці спеціалісти вносять вагомий вклад в вироблення політик щодо Ірану.

В Ірані ситуація інша. Там Ізраїль заборонений і всього 20-30 вчених займаються Ізраїлем, частіше за все в пропагандистських цілях.

Звичайно, дуже хочеться провести пряму аналогію і сказати, що це і є причиною того, що Ізраїль краще воює з Іраном ніж навпаки. Це, звичайно не працює так прямолінійно. Але доля істини тут є. Бо без знання ворога неможливо воювати. І одні спецслужби не можуть закрити це питання. Без симбіозу науки та спецслужб неможливо якісно зрозуміти ворога.

Я все це веду до нас. В Україні немає вчених, які займаються Росією. А кількість аналітиків, добре, тих, кого я вважаю фахівцями з Росії, - менше десяти. У нас немає жодного центру вивчення хоч якогось аспекту Росії в жодному університеті. І це на четвертому році війни.

Мій прогноз - через рік я зможу написати ідентичний пост. Жоден вуз не захоче заморочуватися з такою "стрьомною" темою. А паралельно чиновники продовжать ідіотичну практику заборони цитувати російські джерела.