Цирк Банкової із призначенням БЕБ: плюнули в лице партнерам, за крок до втрати мільярдів

Зрив конкурсу на директора БЕБ може коштувати Україні 5 мільярдів доларів підтримки МВФ. Такої ганьби за роки повномасштабної війни ще не було.

Уряд Зеленського йде на порушення закону, блокуючи призначення переможця конкурсу Олександра Цивінського на директора БЕБ. 

Причина очевидна: непідконтрольний детектив НАБУ на посаді директора БЕБ – це ж яка небезпека для корупційних схем, які так старанно вибудовувалися роками. Тут і кришування контрабанди, і підакциз, й азартні ігри, розтрати-приватизації-підробки – десятки потоків, які мало би викривати Бюро, але роками цього не робило. 

Блокування призначення незалежного керівника БЕБ Уряд намагається замаскувати під “безпекові” причини. 

Днями Кабмін звернувся до комісії з добору директора БЕБ із проханням “повторно подати не більше двох кандидатів, які відповідатимуть безпековим критеріям”. 

Насправді “безпекові ризики” – це про небезпеку для Банкової втратити контроль над правоохоронним органом, який розслідує економічні злочини. А ще це втрата контролю над бізнесом, розслідуваннями (або нерозслідуванням) контрабанди, ухилення від сплати податків, незаконними азартними іграми та ін. Контроль над тако. правоохоронною інституцією для Банкової важливий. 

“Безпекові” причини під виглядають абсурдно. Бо:

• Цивінський працює в НАБУ майже 10 років, має допуск до державної таємниці, організовує і проводить негласні слідчі дії;

• уже двічі проходив конкурси: на голову НАЗК (2019) і директора НАБУ (2023), і жодних листів від СБУ тоді не було;

• з батьком не спілкується - це він говорив відкрито, зокрема під час співбесід.

Чому детектив НАБУ – невигідний кандидат для Банкової? Щонайменше, бо з незалежного антикорупційного органу і вів розслідування про:

• “рюкзаки Авакова”,

• “пальне Курченка”,

• “Чисте місто” (про дерибан землі у Києві).

Незаконне рішення Кабміну 

За законом, конкурсна комісія має виняткове право визначати переможця. Повноваження Кабміну – лише припризначити його. Уряд не може “повернути документи” чи “просити нові кандидатури”, якщо переможець уже визначений.

Але цього разу застосували правовий сюр: Кабмін послався на дві загальні статті з законів “Про Кабінет Міністрів” і “Про нацбезпеку”, які взагалі не мають стосунку до процедури призначення. Це якби рішення пояснили словами “бо можемо”.

“Ні” всім: G7, МВФ, Брюсселю

Україна взяла на себе чітке зобов’язання перед МВФ: призначити директора БЕБ до кінця липня 2025 року. Це - структурний маяк, без якого ми не отримаємо 5 мільярдів доларів. І це те, чому Шмигаль сказав чітке “ні”.

G7 заявляли: ми бачили, як ви намагалися зірвати конкурс, бачили як проштовхували “свого” кандидата. Завдяки міжнародникам конкурс завершено - призначайте. Але відповідь з Банкової - теж “ні”.

Не було такого раніше: щоб уряд в обличчя сказав міжнародним партнерам - цей нам не подобається, ми його не призначимо. 

Із ким залишилась Україна?

З урядом, що публічно ігнорує результати конкурсу. З Кабміном-кнопкою Банкової, який ганебно скасовує незалежні рішення. І з людьми, які за це заплатять - втраченим фінансуванням, зіпсованими відносинами з партнерами і нульовою довірою до реформ.

Це вже не просто конкурс. Це поворот у бік узурпації. Коли чесна людина виграє - її не призначають. Коли міжнародники обирають - їх ігнорують. Коли партнери дають мільярди - їх виставляють дурнями.

Ще раз нагадаю: 10 липня – дедлайн для призначення директора БЕБ. Не соромно буде дивитися в очі партнерам на головній події з відбудови - URC, яка теж стартує 10 липня?