Настала черга зелених.

Висловлю думку, з того що бачу останніми днями і зафіксую моменти, які мають значення.
Люди вийшли на вулиці. Впадає в очі, що до цього ретельно готувались Не впевнений, що такі речі під силу комусь з українських політиків, на кшталт Порошенка, хоча в перші години протестів, так і подумав, бо технологічно все походило на вуличні постанови від помаранчевих.
Втім не вірю, що хтось з українського бомонду здатний гарантувати безпеку протестувальникам, а головне ректорату ВУЗів, який делегував своїх студентів. Причина на поверхні - адмінресурс добре навчений підступністю політиків, які з готовністю кидають під потяг будь-кого за ради рятування своєї шкірки. Здача парламенту Зеленським – це яскраво підтверджує, такі речі в традиціях «вождів» з Банкової.
Отже, за цими подіями стоять більш потужні сили і вони точно знаходяться не в Україні. Вихід людей на акції протестів одночасно в різних регіонах України свідчить, що наміри організаторів серйозні і вони чекали лише на привід. В українських реаліях така стратегія безпрограшна, влада виявилася такою примітивною, я б навіть сказав: тупою, що тут же надала цей привід.
Чи справлялися антикорупційні органи зі своїм завданням, очевидно – ні. Проте, вони робили не публічну роботу по збору доказів корупційної діяльності щодо керівництва країни.
Недоумство влади в тому, що вона не розібравшись з текучим моментом, спробувала повторити вінт вухами Юри Луценко, який ставши генпрокурором знищив всі справи своїх соратників. Зелені не врахували, що тоді це було можливим, оскільки Генпрокуратура – це суто українська річ, а от НАБУ та САП – це власність Заходу і конкретно США.
Забрати справи, з НАБУ можна, а от що далі робити, бо з часом НАБУ доведе протиправність дій СБУ. Скоріш за все, цей факт і став причиною прийняття скандального закону, який позбавляв ці органи незалежності. Як би у них вийшло, то НАБУ вже просто не мало б повноважень кудись там звертатися зі скаргою.
Далі ще гірше. Перший злочин обов’язково тягне за собою наступний, …таке в житті завжди буває. Щоб протягнути закон у парламенті не достатньо змусити депутатів голосувати за нього, треба було звести на мінімум втручання Заходу в цей процес. І тут Зеленський робить фатальну помилку.
ЗМІ повідомили, що у послів країн G-7, які приїхали на Банкову висловити своє занепокоєння, стосовно голосування за той закон, відбирали телефони і зачинили у кімнаті під наглядом генпрокурора і голови СБУ. Посли просиділи там, аж поки закон не був прийнятий і підписаний Зеленським. Це вже тягне на примусове позбавлення волі людей, а якщо йдеться про послів країн-партнерів, які допомагають нам вижити, то страшно подумати, які наслідки для України можуть бути.
Прийняття в парламенті закону про позбавлення незалежності антикорупційних органів, підписання його президентом, фактичне викрадення послів G-7 – це, навіть і не кроки, а прямо-таки стрибки Зеленського у безодню.
З героя світу він миттєво перетворився на щось гірше ніж Янукович. Це початок зеленого кінця. Штати такого не пробачають. Лідери Європи вже висловили своє: «Фу!» в його бік. Кар’єра політика Зеленського закінчилася, щури це відчули і готові тікати з корабля.
Що це для нас українців?
Нам треба готуватися до бурхливих політичних подій, вихід людей на вулиці, реакція Заходу, дрищеватість Банкової все це говорить, що політичний сезон відкрито. Вже можна виходити на акції і пред’являти владі претензії, оскільки силовики вписуються лише за переможців. Зеленський же з Єрмаком в цій ситуації не ті, на кого вони могли б покластися. Тому в більшості своєї силовики будуть стояти в сторонці лузгаючи насіння, а потім примкнуть до новоявленого лідера, якого ми невдовзі побачимо. Ми ж розуміємо, що такі речі відбуваються не просто так.
Наше завдання, хто б там не засвітився місією, не допустити підписання капітуляційних угод. На черзі випробування виборами, які вже точно відбудуться. Цією непростою ситуацією спробують скористатися політики вчорашнього, які всі ці часи грабували та підривали склади з боєприпасами, тому будьте пильними.
Якою стане Україна завтра повністю залежить від рівня свідомості кожного. Оберемо того, на кого вкаже телевізор – опинимося в минулому. Якщо зможемо видавити з себе, як суспільства, справжнього лідера, здатного думати про нас і Україну, тоді майбутнє не змусить себе довго чекати.
…Були, червоні, потім блакитні, після них помаранчеві з біло-сердечними, а згодом побачили сивочолих і всі вони з тріском провалилися. Настала черга зелених.