Вирок Лондонського суду про повернення Україні $2 млрд — це каса супермаркету не тільки Коломойського, а й Зеленського

Бо шахраєм визнали ексроботодавця і фінансово-промислового «папу» чинного президента. На каналі якого «Валєрьїч» і виростив на свою ж..., вибачте, на свою долю покарання для України. З «лісапетом і булавою».

Сьогодні з допису заступниці голови НБУ Катерини Рожкової дізнався, що пан Пишний навіть не привітав її з цією перемогою.

Рожкова дивується, а от я зовсім ні. Бо пан Пишний розуміє, КОГО треба вітати. І свідченням ЧОГО є ця перемога.

Усе дуже просто.

1) Перемога зроблена Порошенком і Гонтаревою.

Саме вони у 2016-му взяли на себе політичний ризик, націоналізували ПриватБанк і запустили лондонську атаку. Без цього не було б ні справи, ні вироку. Крапка. Усе інше — дешеві післямови від тих, хто прийшов на готове.

2) Фінансова система вистояла завдяки «нудним технократам», а не грі великим пальцем на роялі.

Команда Гонтаревої, Смолія очистили сектор, захистили НБУ й підклали фундамент, на якому сьогодні стоїть ця перемога. Поки «головний комунікатор держави» витрачав час на корпоративи, інституції робили свою справу.

3) Рішення суду у Лондоні — прямий наслідок тієї роботи.

Не «перемога дня» з телемарафону, а холодний підсумок років юридичної війни. І саме тому він болить усім, хто продавав байку про «погану націоналізацію» й «відкотити назад».

4) Лондонська перемога — визнання, що «зелена» команда на чолі із «зеленим» вождем — співучасники шахрая.

Нагадаю, що «Слуга народу» за командою найвеличнішого лідера сучасності намагалися торпедувати «антиколомойський» закон і сприяти поверненню активу своєму спонсору. А диригував процесом Олександр Дубинський, якого ідентифікують як агента російських спецслужб з позивним «Буратіно». А інші «буратіни» палили хату Гонтаревій, а друг президента «Лисий» співав про це зі сцени «Кварталу». Ну які подяки тут можуть бути, пані Катерино, смієтесь?

5) Пишний — як завжди, покерфейс і "здаватися" замість "бути". Сором.

Нуль подяки тим, хто витягнув країну з прірви. Замість рефлексії — технократичний допис про «суми і процеси». Адже всі розуміють: це не його перемога. Добре, що хоча б рештки тієї команди залишилися в НБУ і не бояться казати правду, і в регулятора зберігається пам’ять і хребет.