Чому аптечні мережі нав’язують БАДи та «власні» ліки

Нещодавно я публікував пост про численні історії, коли в аптеці замість призначених вам ліків (або додатково до них) намагаються продати непотрібні «товари». І саме «товари», а не лікарські засоби.

Один з найчастіших коментарів під тим дописом: приходиш по конкретний препарат – отримуєш у відповідь пропозицію купити «чудо-БАД».

Далі про причини такої ситуації.

Власні торгові марки аптек

Власні торгові марки (ВТМ) – це препарати або продукти, які виробляють сторонні компанії, але продають під брендом аптечної мережі. Це може стосуватися як лікарських засобів, так і дієтичних добавок (БАДів).

Ринок БАДів у цифрах

За підсумками 1-го кварталу 2025 року українці витратили в аптеках 58,5 млрд грн. Із цієї суми 78% (45,6 млрд) припадає на ліки, а на другому місці – БАДи, які вже займають 12% аптечного кошика. Їхній ріст колосальний – плюс 30%, це найвищий показник серед усіх товарів, що продаються в аптеках.

У 2024 році через аптеки українці витратили на БАДи понад 21,8 млрд грн. Це величезні гроші!

БАД і ліки – у чому різниця

БАД – це харчова добавка. Вона використовується як доповнення до звичайного харчування. Вона може містити вітаміни, мінерали або інші речовини, які мають лише загальний фізіологічний ефект (Саме таке законодавче визначення БАДів).

Лікарський засіб – це речовина або їх комбінація, що має доведені властивості лікувати або запобігати хворобам. Ліки проходять клінічні випробування і державний контроль.

І коли людина приходить до аптеки з метою лікування застуди чи іншої хвороби, вона очікує отримати саме ліки. Натомість фармацевт пропонує БАД, який не має доведеного терапевтичного ефекту.

 Чому аптеки так активно просувають БАДи та ВТМ

Часто ці добавки мають назви, схожі на назви ліків, і виглядають як лікарські засоби – блістери, упаковка «під медикамент».

І насправді ця лінійка БАДІв просто вражаюча –тдля покращення травлення, нервової системи, заспокійливі, підтримка імунної системи, від болі у горлі, відновлення печінки, покращення кровообігу та роботи мозку і ще десятки аналогічних властивостей.

 Найпоширеніший приклад – заспокійливі засоби. Валеріану можна знайти у аптеці за 30–50 грн, але «модний» БАД під брендом аптечної мережі (в кращому випадку з додаванням ще декількох трав) з тією ж діючою речовиною коштує від 150 до 400 грн. Іноді, читаючи склад цього модного БАДу, складається враження, що блістер і упакування коштує дорожче ніж його вміст.Це показує, наскільки високою є націнка.

Такі продукти приносять аптеці значно більший прибуток, ніж звичайний продаж ліків.

 З іншого боку, аптечні мережі створили правила, за якими вимагають від фармацевтів продавати ВТМ – вони отримують премії, бонуси і виконують «плани продажів».
Більше того, в аптеках проводять публічні опитування: чи пропонує фармацевт клієнтам додаткові «товари». Це – офіційно заохочувана практика.

 Що потрібно змінити

1. Фармацевт зобов’язаний прямо повідомляти пацієнта, що БАД не є лікарським засобом і не має доведеного терапевтичного ефекту.
2. Продаж БАДів повинен відбуватися на окремій касі – це можна робити без участі фармацевта, але з чітким розділенням асортименту.
3. На упаковках БАДів, які продаються в аптеках, має бути великим шрифтом написано: «Не є лікарським засобом».

 Я точно не проти БАДів, але людина має право сама обирати, що їй купувати. Саме обирати, а не бути заручником агресивного маркетингу від аптечних мереж.

Проблема «власних» ліків

Схожа ситуація і з ВТМ на лікарські засоби. Зазвичай це генеричні препарати, які давно є на ринку, але продаються під новим брендом аптечної мережі. Виробництво часто відбувається у дешевших підрядників, іноді навіть за межами України.

Наслідки:

• Пацієнту нав’язують «свої» бренди, навіть якщо є кращі та дешевші аналоги.
• Незалежних виробників витісняють з полиць аптек.
• Покупець не знає, хто реальний виробник препарату.
• Не завжди є підтверджена біоеквівалентність таких препаратів до оригінальних.

У країнах ЄС ВТМ роблять ліки дешевшими, щоб підвищити доступність. В Україні ж часто відбувається навпаки – вони дорожчі за звичайні генерики.

Як це виправити

1. Встановити чіткі цінові межі для генериків. Зараз законодавство передбачає що генерик не може коштувати дорожче 75% від оригінального препарату. Я б модифікував цю норму – 75% на 1 та 2й генерик, 50% на 3 та 4й генерик, починаючи з 5го його вартість не перевищує 35% вартості оригінального.
2. Зобов’язати виробників доводити біоеквівалентність генеричних ліків до оригіналу – щоб пацієнт отримував якісний і доступний препарат.

Аптека має бути закладом охорони здоров’я. Ліки, які там продаються, повинні бути якісними і доступними. Пацієнт має право на прозорий вибір, а не на маркетингову маніпуляцію під виглядом «рекомендацій фармацевта».