Викривлена реальність

Читаю в новинах, що за вісім місяців ДБР повернуло в стрій 29 тисяч СЗЧ. І саме завдяки розробленому механізму.... бла-бла-бла. Пишаймося, коротше.
Мене ця новина неслабо вкурвлює. В першу чергу тому, що в березні те ж ДБР озвучувало проміжну цифру 21 тис. повернутих в стрій СЗЧ. Тобто виходить, що за перші 3 місяці - 21 тис., а за наступні 5 місяців - 8 тис. Іншими словами, спершу повертали по 7 тис. щомісяця, а зараз лише 1,6 тис. Це свідчить якраз про те, що пишатися тут нічим, і той "механізм ", яким хвалиться ДБР, тупо гальмує.
І якщо, наприклад, провести масове опитування щодо цього "механізму" серед офіцерів, втягнутих у процес повернення СЗЧ - результати буде неможливо публікувати через переважну кількість ненормативної лексики в них.
Бо цей "механізм" - довга, забюрократизована жуйка, переповнена можливостями для зловживань і повною байдужістю до результату. І ефективність цієї жуйки ви можете оцінити в наведених вище числах.
Але головна проблема все одно в іншому.
Сьогодні чомусь ніхто не хоче звітувати про те, наскільки зменшилося число СЗЧ. Бо воно, за моїми оцінками, не зменшилося, а відчутно зросло. Бо у грудні батальйони резерву (БРези), які якраз і займаються поверненням СЗЧ в стрій, були ще часом напівпорожні, але зараз вони всі переповнені, іноді вдвічі від планової кількості, і часом змушені навіть обмежувати прийом людей.
В тому-таки грудні зустрічав інформацію про 200 тис. загальної кількості СЗЧ. Не знаю, наскільки вона точна, але за відсутності офіційної - буду відштовхуватися від неї.
Якщо повертати в стрій по 29 тис. за 8 місяців - то на це все піде кілька років, якщо тенденція буде сталою. А тенденція, як ми бачимо, взагалі прямує до зниження.
І за моїми спостереженнями - кількість СЗЧ лише зростає. Просто тому, що сьогодні СЗЧ - єдиний гарантований спрсіб змінити підрозділ. Люди йдуть в СЗЧ цілими колективами, щоб змінити бригаду чи втекти від поганого командира. Вони не тікають, але змушені проходити принизливу процедуру і приймати пляму на репутацію, бо іншого способу НЕ ІСНУЄ. Всі ці казочки про рапорт через Армія+ можете залишити для наступних хвалебних звітів, а ми говоримо про практичний і гарантований спрсіб змінити військову частину. І от ці люди теж поповнюють статистику. Тому, на мою особисту думку, якщо в грудні було 200 тис. СЗЧ, то сьогодні можна сміливо орієнтуватися вже на 300 тис. - похибка навряд чи буде великою.
Бо всі звітують лише про успіхи в поверненні людей з СЗЧ, а про виправлення помилок і усунення першопричин цього масового явища - ніхто не звітує.
І ми продовжуємо створювати собі викривлену реальність, яка стає автономною і самопідтримуваною, бо в ній одна облуда породжує іншу. Де звіти щоразу кращі, але від реальності вони все далі. І ми теж.


Чи пан Бик не знає про таке розкішне життя ЗЕвлади під час цієї кривавої війни?
Пане, добре вивчить такі новини ... щоб потім у своїх блогах не задавати наївні запитання та давати нікчемні поради.
Військові СЗЧшаться бо нестерпні умови, піздорєз і херові керівники. Або тому що - не дають переводу. Або просто заїбались за 4 роки.
Міндічі там на останньому місці.
«Навіть дикі звірі мають свої нори й лігвища, і тільки ті, хто гине за Італію, не мають притулку та змушені разом зі своїми жінками й дітьми жити волоцюгами. Воєначальники обманюють солдатів, коли говорять їм, що вони віддають своє життя за батьківщину Вони воюють і гинуть заради розкоші й достатків інших. Цих воїнів називають "володарями всього світу", а тим часом у них немає ні клаптика власної землі».
З того часу пройшло більше 2000 років, але по суті нічого не змінилося: бідні та убогі продовжують воювати і гинути за статки панів, які використовують війну перш за все для власного збагачення, а населенню подають це як захист батьківщини.
Ой ! Не намагаюсь встряти у суперечку !!!
Рим розширяв свої кордони, тому і стали залучати інородців і негромадян.
І не поширювати кацапську дезу.