Не шукайте чорну кішку…

Друзі, з того моменту, як заявив про те, що беру в руки квиток партії «Сила нації» і стаю одним з бійців цієї політичної сили, на мене посипалися різного роду звинувачення одне страшніше іншого)
Що тільки не прочитав про себе і партію, ким тільки нас не називали – і ригами, і тими хто рветься до корита, і що у нас нема совісті, бо йде війна, а ми тут про політику толкуємо.
Цих критиків геть не цікавить конструктивна розмова, щодо програми партії, бачення партією тих чи інших аспектів розвитку держави. Та вони, впевнений, банально не читали програму, хоча та у відкритому доступі.
Були ще й такі, які роздивилися технічну помилку у робочому документі партії й вирішили на цьому хайпанути і т.д. Не буду це коментувати, бо воно не варте уваги, оскільки не несе в собі позитиву та користі.
Проте, є моменти, на яких бажав би зупинитися, щоб надалі уникнути непорозуміння. Перед усім моїх читачів хвилюють питання фінансування партії, мови на якій спілкуються члени партії і в першу чергу її лідер Андрій Пелюховський, а також публічних заходів партійної організації, які де ким сприймаються піаром. Готовий відповісти на них і спробую зробити це у стислій формі, щоб не забирати ні у кого зайвого часу.
Фінансування. Так, дійсно, утримання партії в активному стані потребує ресурсів, це те що не треба доводити. Будь-який захід вимагає фінансування, починаючи з пресконференції і закінчуючи з’їздом. Такі умови створені за останні років двадцять п’ять різнокольоровими політичними угрупуваннями, які обслуговують кримінал.
Зроблено це свідомо, щоб у громадян не було жодного шансу організуватися у політичну силу. Тому, нам доводиться грати за їх правилами, які вони точно змінювати не будуть.
Чи сплачують члени партії внески? Так. Але ж не всі, а ті, хто здатний це робити. Оскільки в умовах, коли кожен донатить на армію з пенсії чи зарплати, аморально вимагати з людей ще й внески. Додайте до цього масове безробіття. Втім, тих грошей які надходять від спроможних членів партії, поки ще вистачає. Ці гроші гарантовано не від олігархів, бо фінансувати нас для них означало б, як фінансувати своє самознищення.
Додам - війна зробила свою справу і хто б там що не казав, а свідомість людей змінюється. Все більше підприємців починають розуміти, що краще вкластися в політику і вирішити на системному рівні раз і на завжди проблемні питання, ніж тричі на місяць носити хабаря. Тому, партійна організація проводить не мало зустріч з представниками малого та середнього бізнесу, які готові брати участь у формуванні здорових політичних сил. Це надихає і дає впевненість, що згодом для нас зникнуть комунікаційні проблем з виборцям.
Щодо російської мови. Всі публічні заходи партії відбуваються тільки з використанням української мови. Натомість лідера партії Андрія Пелюховського дехто звинувачує в тому, що він говорить виключно російською. Це не правда, він не завжди спілкується російською, наприклад зі мною тільки українською. Російську ж мову використовує іноді у соцмережах і у спілкуванні з російськомовними.
Як політик він поступає мудро, бо російськомовні українці теж українці. Ваш покірний слуга один з них, тільки я вже пройшов свідомий шлях до мови, а вони поки що на шляху до неї. Тому, ними треба займатися, не відштовхувати, не принижувати, а навпаки долучати до спільних справ, бо таких мільйони і вони всі наші. Відтак, лідер молодець і я його підтримую, тим більш що позиція партії стосовно мовного питання конкретна і категорична - мова має значення! Крапка!
Нещодавно партія відкрила спортивний зал для дітей ветеранів, я про це писав і нас одразу ж звинуватили у піарі. Тобто конкретна і адресна турбота про дітей і ветеранів – це піар. А може і допомога армії – це теж піар? Бачите наскільки суттєво великі розбіжності у людей в сприйнятті дійсності. Наче якась програма працює. Такі люди, а їх на жаль багато і є часто причиною злиднів, в яких ми зараз перебуваємо. Для них всі, кого не показують у телевізорі – погані, бо так каже їх телевізор.
Коли питаю їх: для чого ви голосували за вбивць та зрадників? Вони відповідають: так нема ж за кого голосувати, де ті партії, які за народ? Однак, як тільки з'являються ті, хто здатен на позитивні зміни в країні, хто організувавшись у політичну силу, намагається заявити про себе, в т.ч. і через такі заходи, як відкриття спортзалів для дітей та ветеранів, ці люди знову незадоволені і звинувачують цю партію в піарі, змішуючи її з брудом.
І що цікаво - роблять вони це щиро, віруючи у свою правоту. У мене питання до таких українців: що треба для вас ще зробити моральним і чесним політикам, щоб ви їх нарешті вже підтримали і стали поряд? Запитував про це у своїх коментарях неодноразово – відповіді так і не отримав.
Закінчуючи скажу, що ми всі в одному човні і гребти та вичерпувати воду має кожен, бо якщо цього не робити – човен затоне. Це алегорія, але ж вона дуже яскраво вимальовує нашу дійсність, в якій практично завжди чомусь перемагає дурість та сірість. Подумайте про це.
Спеціально для тих, хто не може заснути, через питання фінансування партії «Сила нації», пропоную припинити мучитися і замість цього стати інвестором нашої політичної сили. Залишаю вам для зв’язку поштову скриньку: [email protected]
…Кожен українець повинен стати політиком, суспільство не може собі дозволити програти щурам наступні парламентські та місцеві вибори. Пропоную припинити шукати чорну кішку у темній кімнаті, тим більш що її там нема. Натомість чекаю всіх вас у лавах «Сили нації».
Переможемо!
Кожен українець повинен стати політиком Джерело: https://censor.net/ua/b3572190
Щось від цієї фрази повіяло 2019 роком ,один відомий незламний ,говорив ,щось подібне і йшов під схожими гаслами ...
Але все ж хотілося б знати - а за кого агітував та голосував пан Ільченко в 2019 році , щоб дізнатися про його передбачливість ?
Вже добре, що людина усвідомила необхідність самоорганізації та відновлення в себе робочих навичок...
У 60-му році американська козаностра пропхала в президенти Дж.Ф.Кеннеді, використавши свій вплив на профспілки, щоби допомогти простим робочим родинам італійців та їхніх друзів. А також звільнити Кубу від комуняцького божевілля.
Але на цьому шляху треба бути обережним.
Кеннеді виявився халтурником та балаболом - то ж довелося змусити його відповісти за свої обіцянки.
А вже в 71-му стабілізувати ситуацію в профспілці далекобійників. Її лідер, Джиммі Хоффа, трохи знахабнів і невдовзі став чемпіоном Мічігану з плавання в цементі.
Але, гадаю, автор зважив усі "за" і "проти".