Бюджетні втрати на 30 мільярдів — величина, яку вже не можна ігнорувати

Втрати від тіньового ринку сигарет і рідин для е-сигарет давно перестали бути "технічним питанням". Втрати бюджету, які вже сумарно оцінюють приблизно у 30 млрд грн протягом року, — це прямий удар по державних фінансах і здатності України фінансувати оборону. За оцінками дослідницьких агенцій і незалежних розслідувань, ситуація не стає кращою: втрати бюджету зростають попри оптимістичні звіти державних функціонерів.

Ці суми співставні з програмами державного рівня, зокрема в оборонному секторі. Інакше кажучи, кожна пачка нелегальних сигарет чи одноразка з ароматом манго означають менше дронів на фронті, менше податків на фінансування соціальної сфери, в тому числі зростаючих потреб ветеранів. Менше ресурсів для держави — це арифметика, яку неможливо ігнорувати.

Ринок рідин для електронних сигарет — майже весь у тіні

Ситуація з електронними сигаретами ще драматичніша, ніж із класичним тютюном. За законом усі рідини для електронних сигарет мають маркуватися акцизними марками. Але у січні – квітні 2025 року в Україні не було придбано жодної акцизної марки на імпортні рідини. Для порівняння: у 2023 році таких марок було понад 6,9 мільйона, у 2024-му — 1,76 мільйона. Весь сегмент — у тіні. За оцінками Growford Institute, у 2024 році частка нелегального ринку рідин сягнула 92,3%, а бюджет втратив близько 5 млрд грн. Нуль проданих акцизних марок на імпорт при його наявності у продажу — сигнал, що ринок або повністю пішов у тінь, або налагоджені інші схеми ухилення від оподаткування.

Ще з липня 2024 року в Україні діє пряма заборона на ароматизовані рідини — виробництво, імпорт і продаж. Проте вона не зменшила пропозиції — з’явились набори для самозамісу. Такий "фокус" податкових ухилянтів полягає в окремому продажу інгредієнтів — нікотин, гліцерин, ароматизатори — кожен із них сам по собі не є підакцизним товаром. Деякі продавці торгують лише інгредієнтами, а нікотин — просто подарунок покупцеві. Лише готовий продукт — рідина для е-сигарет — мала би потрапляти під обкладення акцизним збором. Але готовий продукт споживач у будь-якому із тіньових сценаріїв змішує самостійно. Податки не сплачуються — держава повністю втратила контроль над сегментом. За рік по всій країні рясно розрослися цілі мережі острівців з наборами для самозамішування у ТРЦ, біля метро та в онлайн-магазинах.

Однак і ця лазівка тепер закривається: днями президент Володимир Зеленський підписав закон № 4536-IX, яким заборонено і продаж, і безоплатне поширення наборів чи інгредієнтів для самозамісів. За порушення — штрафи: 200% вартості товару, але не менше 24 тис. грн. Це явний вияв волі держави у спробах закрити одну із прогалин у законодавстві, адже саме самозаміси стали основою тіньового сегмента.

Але практика подолання тіні на ринку тютюнових виробів яскраво свідчить: далі Офісу Президента та парламенту, який підтримав закриття законодавчої прогалини, воля приборкати тінь поки що не пішла.

Офіційні звіти проти незалежної аналітики

Минулого року силові структури звітували про значне скорочення нелегального ринку тютюнових виробів. У жовтні 2024-го Бюро економічної безпеки, податкова та поліція оголосили: частка тіньової торгівлі зменшилась до 12,6%. Просто "переможна перемога" — нібито найнижчий показник за останні три роки.

Однак для оцінки ринку існують і незалежні дослідження, а вони повністю руйнують оптимістичну картину офіційних реляцій.

За даними Kantar (Wave 2, квітень 2025 року), обсяг тіньового ринку сягнув 16,2% проти 14,1% на початку року. Зовсім не схоже на перемогу. "При такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку України річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 25,2 млрд грн", — підрахували аналітики агенції Kantar.

Її дослідники чітко вказують і джерела походження тютюнової тіні — виробники давно та добре відомі на ринку. Добре відома і їхня схема нелегального продажу на ринку України продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту. Основний канал збуту — кіоски та магазини: 67% нелегальної продукції продається відкрито, на очах у всіх. Включаючи структури й інститути, покликані боротися з тіньовими ділками та грабунком бюджету.

Симптоми інституційної слабкості

Цілком очевидно: боротьба з тінню не є питанням "оперативних можливостей". Тіньові продукти — і сигарети, і рідини для е-сигарет — доступні всім і всюди. Тому відкрите поширення тіньової продукції та безкарність — це наслідок "оперативної сліпоти". А розмах торгівлі та схем із рідинами для е-сигарет — яскраве свідчення, що "оперативна сліпота" проявляється не лише в тютюновому сегменті.

Нещодавно було призначено нового голову БЕБ — Олександра Цивінського, який має досвід роботи в НАБУ. Це вдале поєднання компетенцій: боротьба з тінню та протидія корупції, які наче сіамські близнюки живлять одна одну. Питання лише в тому, чи зможе він системно змінити ситуацію. Закриття законом шпарини із самозамісами та динаміка легалізації цього сегмента покажуть, що здатна держава протиставити тіньовикам.

Співучасть у грабунку України на 30 млрд грн

Нелегальний ринок тютюнових виробів і електронок — це далеко не дрібна кримінальна історія. Це структурний виклик державі. В умовах війни це питання не лише економічної чи бюджетної безпеки, але й екзистенційної.

У цієї арифметики бюджетних втрат на загальну суму 30 млрд грн є й міжнародний вимір: щоразу, коли Україна звертається по фінансову допомогу, урядам, наприклад, Британії чи Німеччини доводиться пояснювати своїм платникам податків — чому їхні кошти мають закривати бюджетні дірки, які всередині України утворює тіньовий ринок.

Ці 30 млрд грн — сума, співставна з річним планом витрат України на дронову оборонну програму, на підтримку якої наша країна також шукає ресурси у партнерів. Парадокс.

Офіційні звіти про "скорочення тіні" не можуть замінити реальної боротьби — з відкритим виробництвом, повсюдним поширенням і торгівлею. Ділки заробляють, не криючись.

Цифри незалежних досліджень про доступність і частку тіньової продукції демонструють: проблема не вирішується, вона тільки змінює форму, в якій сигарети та рідини для е-сигарет — лише два симптоми однієї проблеми.

Абсолютно очевидно, що це не маргінальний гаражний бізнес. Це масштабна індустрія поза наглядом і законом, яка підриває податкову систему та державу зсередини, створює паралельний економічний світ.

Тому перед державними функціонерами постає непростий вибір: реально скоротити тіньовий сегмент або визнати свою співучасть у його існуванні та збереженні.

А перед нами як платниками податків і суспільством постає інше питання: чи готові ми і далі миритися з тим, що мільярди гривень під час війни течуть повз бюджет, підриваючи спроможність країни захищатися? Чи готові ми і далі платити вищі "податки на війну", бо хтось може собі дозволити не платити їх взагалі?