Трамп змінює назву Пентагону. Відтепер це Міністерство війни

Дональд Трамп оголосив, що Пентагон може офіційно використовувати історичну назву – Міністерство війни. Це рішення є не лише риторичним жестом, а й сигналом про зміну акцентів у безпековій політиці США. Це було б поверненням до первісної назви міністерства з 1789 року, яке було перейменоване на Міністерство оборони в 1949 році. Повернення до старого терміну має підкреслити жорсткіший і менш дипломатичний підхід до демонстрації сили, що, на думку Трампа, було втрачено в сучасній концепції «Міністерства оборони». 

У своїй промові він провів історичні паралелі, нагадуючи про перемоги США у світових війнах, коли, як він зазначив, «Америка не приховувала своєї могутності». Такий крок, за задумом, має зміцнити внутрішній і зовнішній образ США як держави, готової відстоювати національні інтереси прямими і жорсткими методами.

Водночас Трамп наголосив, що символічна зміна назви не суперечить його політичній лінії на уникнення «нескінченних воєн». Він стверджує, що сильна риторика та відвертість не є закликом до агресії, а радше інструментом стримування. Таким чином, «Міністерство війни» у його баченні – це не про початок нових конфліктів, а про демонстрацію сили, яка, за його словами, необхідна для збереження миру.

Трамп хоче повернутися до риторики влади

Формально документ не змінює офіційної назви Міністерства оборони, проте допускає паралельне використання альтернативної форми – «Міністерство війни». За даними експертів, ключова мета цього кроку полягає не стільки у бюрократичних змінах, скільки у формуванні нового політичного сигналу: зосередження діяльності Пентагону на захисті національних інтересів і демонстрації готовності США застосувати військову силу у разі виникнення загрози.

Трамп підкреслив, що, якщо символічне рішення виявиться недостатнім, він звернеться до Конгресу з ініціативою повністю відновити історичну назву. Паралельно сенатор-республіканець Рік Скотт уже представив відповідний законопроєкт, проте більшість експертів сходяться на думці, що реальна зміна назви потребує широкого законодавчого процесу і навряд чи відбудеться швидко. Це вказує на те, що наразі головний акцент робиться саме на риториці, а не на інституційних реформах.

Другим важливим документом, підписаним Трампом у той же день, став указ про накладення санкцій на держави, які незаконно утримують громадян США у в’язницях. Новий підхід фактично прирівнює такі країни до «викрадачів американців», що автоматично вносить їх у категорію, подібну до держав-спонсорів тероризму. Це, у свою чергу, відкриває шлях до застосування жорстких економічних та політичних обмежень.

Таким чином, обидва кроки – і символічне повернення до поняття «Міністерство війни», і запровадження нових санкційних механізмів – слід розглядати як елементи однієї стратегії. Вони мають підкреслити готовність США діяти жорстко як у військовій, так і в дипломатично-економічній площині, формуючи образ держави, яка не лише декларує, а й практично відстоює свої інтереси.

Політичний театр чи добре продумана стратегія?

Зміна назви Пентагону на Міністерство війни радше нагадує елемент політичного театру передвиборчої кампанії, ніж реальну трансформацію у сфері безпеки. Такий крок виглядає як символічний жест, розрахований на емоційне сприйняття виборців та медійний ефект, а не на адаптацію оборонної політики до викликів XXI століття. Адже сучасні конфлікти рідко обмежуються класичними територіальними війнами, натомість охоплюють кіберзагрози, інформаційні атаки та економічний тиск.

У цьому контексті ребрендинг без змістовного наповнення може створити враження розриву між риторикою та практикою. Реальна сила держави визначається не гучними назвами інституцій, а комплексною стратегією, здатністю інтегрувати військові та дипломатичні ресурси, ефективністю міжнародних альянсів і рівнем довіри суспільства до керівництва.

Таким чином, без чітких кроків у сфері модернізації оборонних можливостей, інновацій у сфері технологій та зміцнення партнерських відносин із союзниками, така назва ризикує залишитися лише інструментом політичної символіки. Світ у такому випадку побачить не нову якість оборонної політики, а чергове видовищне, але поверхове рішення.