Історія розблокування давно забутих дивідендів "Укрнафти"
У вирі політичних турбуленцій, гучних інформаційних приводів і навмисних "зливів" у ЗМІ, часто в очах читачів губляться дійсно важливі новини. Однією з таких є новина, що залишилась майже непоміченою широкою аудиторією, хоча за своєю суттю є показником того, як має працювати державний регулятор.
Йдеться про повернення забутих дивідендів ПАТ "Укрнафта" за 2006–2014 роки, які довгий час залишались "замороженими" для акціонерів. Завдяки зусиллям Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також особистій залученості її Голови Руслана Магомедова, цей процес було розблоковано. І вже майже два роки тисячі людей нарешті отримують свої законні кошти.
Для мене ця історія має й особистий вимір: серед інвесторів, які довгі роки чекали на виплати, були й мої близькі друзі. Я добре пам’ятаю їхню недовіру та розчарування, що накопичувалися роками. І тому ще більш важливою стала для них можливість нарешті отримати свої дивіденди. Вони вже скористалися цією нагодою — і отримали нарахування, які, хоча й невеликі за нинішніми мірками, стали для них реальним доказом того, що система, попри все, здатна працювати чесно.
Ті, хто давно стежать за фондовим ринком, пам’ятають, якою болісною була втрата довіри інвесторів через подібні історії. А сьогодні, завдяки Комісії і Магомедову, ПАТ "Укрнафта" вже виплачує дивіденди, що загально сягають близько 330 мільйонів гривень за ці роки. Таким чином кошти нарешті повертаються до своїх власників.
Також, попри складні реалії сьогодення, продовжується вирішення проблемних питань щодо заблокованих дивідендів, придбаних в інші роки. Цей процес є поступовим, адже не можна забувати, куди наразі спрямовані всі ресурси держави.
І все це — без гучних гасел, шуму в медіа та політичного піару. Просто щоденна, рутинна робота, яка зрештою дала реальний результат.
Як це часто буває, поки одні мовчки розгрібають складні процеси і рухають справу вперед, інші зручно сидять у кріслах і впевнено роздають оцінки. Чим менше вони дотичні до суті, тим голосніше коментують.
Але істина проста: гучні слова не повертають дивіденди. Це робить тиха, щоденна робота, якої ніхто не бачить у стрічках новин. І саме вона, зрештою, відновлює довіру до держави.