Мита Трампа та українська фарма

Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження з 1 жовтня 100% мита на імпорт брендованих або патентованих ліків, якщо компанії не будуватимуть заводи на території США (BBC).

«Причиною цього є масштабний «наплив» цих товарів на ринок США з інших країн», – написав Трамп у Truth Social.

Мета очевидна – протекціонізм: захист національного виробника і повернення інвестицій у США.

Світова фарма вже відреагувала. Експерти зазначають: більшість найбільших компаній світу або мають виробництво в США, або активно нарощують його.

Британська GlaxoSmithKline вже має заводи у США й нещодавно оголосила про $30 млрд інвестицій у дослідження та виробництво протягом 5 років.

AstraZeneca теж має виробничі потужності в США і заявила, що до 2030 року інвестує ще $50 млрд.

Цей кейс показує: протекціонізм у фармі працює.

Українська фарма: драйвер економіки

Вітчизняна фарма — це 22 тисячі кваліфікованих працівників із середньою зарплатою майже 48 тис. грн. Це «білі» компанії, що стабільно входять у ТОП платників податків і формують мільярдні надходження до бюджету. Тобто це реальна підтримка армії та економіки.

Фарма — одна з найбільш наукоємних галузей із потужним мультиплікатором: кожна гривня інвестицій у фарму приносить десятки гривень у суміжні сектори.

Україна не має такого ринку збуту чи політичної ваги, як США, і не може дозволити собі «огульні тарифи». Але ми можемо впровадити власний мікс стимулюючих і протекціоністських заходів.

 1. Механізм компенсації інвестицій

В ЄС давно працює механізм регіональної допомоги (regional State aid). Держава компенсує частку інвестицій через: прямі гранти, пільгові відсоткові ставки за кредитами, державні гарантії, податкові пільги чи звільнення тощо.

У рамках одного проекту можна поєднувати кілька інструментів, а загальна компенсація сягає 70% інвестицій.

 Приклад ближчий до України — Молдова, яка теж веде переговори про вступ до ЄС. Держава визначила фарму однією з шести стратегічних галузей. Програма індустріалізації 2024–2028 передбачає компенсацію до 60% інвестицій у фармвиробництво (від €500 тис.).

 Це ефективний механізм залучення нових грошей у країну й розширення вже наявних інвестицій. Його реалізація потребує прийняття окремих Законів.

2. Протекціонізм у дії

Ще у 2021 році парламент ухвалив закон про локалізацію у публічних закупівлях. Суть проста: державний замовник купує товари лише за умови їх локалізації на визначеному рівні (кожен рік відсоток вищий) з 2025 року — 25%, з 2028 року — 40%.

Але ця вимога стосується лише машинобудівної продукції (насоси, генератори, локомотиви, вагони, трансформатори, автобуси, причепи тощо).

Фарма в переліку відсутня. Більше того, в державних закупівлях допускається постачання навіть незареєстрованих в Україні ліківіз подальшою реєстрацією).

Пропозиція: розширити локалізацію на лікарські засоби (принаймні генерики) – це або зміни в Закон або Урядова постанова. Це гарантуватиме додаткові інвестиції у фарму та створить конкуренцію на національному рівні. А конкуренція, як казав Адам Сміт, — основа економічного процвітання.

3. Індустріальні парки

Інструмент, який працює у світі десятиліттями: держава забезпечує готовий майданчик, пільги та податкові бонуси, інвестор створює виробництво, робочі місця, експорт і додану вартість.

В Україні законодавство про індустріальні парки вже діє. Передбачені:

-податкові й митні пільги на обладнання,

- звільнення від податку на прибуток підприємств.

Це чудова можливість для запуску нових виробництв і формування галузевих кластерів.

4. Страхування воєнних ризиків

У 2024 році Парламент ухвалив закон, який дозволив запуск страхування інвестицій від воєнних ризиків. Це дало можливість Експортно-кредитному агентству страхувати інвестиції міжнародних і українських компаній ще до завершення воєнного стану.

Цей механізм потрібно масштабувати, бо воєнні ризики — головний бар’єр для будь-яких інвестицій в Україну. Його розширення може дати мільярди доларів прямих вливань. Для цього необхідна політична воля Уряду.

5. Критичні ліки в ЄС

У березні 2025 року Єврокомісія представила Critical Medicines Act — відповідь на кризи останніх років:

-пандемію COVID-19,

-перебої в логістиці,

-залежність від Китаю та Індії (які виробляють 60–80% АФІ).

ЄС хоче позбутися цієї залежності та розвивати власне виробництво.

 Для України це вікно можливостей:

- наші виробники можуть замістити азійський імпорт у ЄС;

- Україна може стати майданчиком для інвестицій з Азії та інших країн.

Ця «дорожня карта» це реальний інструмент розвитку національного фарм виробництва – це інвестиції у галузь, нові робочі місця, високі зарплати, податки для української армії, стабільність курсу через додаткову валютна виручку внаслідок експорту ліків та АФІ та вцілому зростання економіки та ВВП країни.

І головне — у кінцевому випадку виграє пацієнт: з ринку зникне неякісна продукція, а ціни на ліки зменшаться завдяки конкуренції.

Безумовна реалізація цих ініціатив потребує роботи як Парламентського так і Урядового корпусу. Але за умови концентрації зусиль вже за рік ми можемо побачити нові фармзаводи або розширення існуючих. Потрібне лише одне — політична воля і лідерство!